Верховний суд США ставить під сумнів легітимність мит Трампа у контексті торговельної політики
Останні слухання у Верховному суді Сполучених Штатів привернули особливу увагу до питання законності застосування митових обмежень, які були запроваджені адміністрацією Дональда Трампа.
Верховний суд США, незважаючи на свою консервативну більшість, висловив сумніви щодо того, чи мала президентська команда право самостійно вдаватися до таких заходів на основі закону 1977 року — «Міжнародного закону про надзвичайні економічні повноваження» (IEEPA).
Відзначається, що ця юридична норма передбачає можливість застосування обмежувальних заходів у разі виникнення «надзвичайної і незвичайної загрози» для країни, однак у законі чітко не визначено, що саме означає слово «мито».
Це викликає питання щодо легітимності дій президента у рамках цієї legislative бази, оскільки конституція США обов’язково передбачає, що тарифи мають встановлюватися Конгресом.
Проте адміністрація Трампа намагалася обґрунтувати свою позицію тим, що митні тарифи — це інструмент у рамках боротьби з економічною агресією та викликами зовнішньої торгівлі, і їх запровадження не порушує законодавство.
Юридичний спір набув особливої актуальності у зв’язку з поширеними скептичними позиціями більшості американців щодо впливу таких мит на ціни та економічний розвиток країни.
За даними опитування NBC News, більше ніж 60% американців вважають, що політика Трампа щодо мит не дає очікуваних результатів і лише підвищує ціни для споживачів, а не знижує їх, як обіцялося перед виборами.
Справа розглядає довгий юридичний шлях щодо того, чи мав президент право безпосередньо застосовувати такі обмеження, враховуючи, що закон 1977 року регулює ці питання через Конгрес, а слова про «надзвичайний стан» у законі залишаються відкритими для тлумачення.
Водночас, судді не приховують свою скептичність і ставлять під сумнів конституційність делегування широких повноважень президенту щодо управління зовнішньою торгівлею.
Важливий приклад — випадки з рішеннями щодо списання студентських боргів при адміністрації Байдена, застосовуючи концепцію «принципу великих питань», яка обмежує можливості президента діяти самостійно без згоди Конгресу.
В результаті, рішення у цій справі матиме великий резонанс для подальшої зовнішньої та внутрішньої політики США, а також для майбутніх юридичних інструментів у сферах економіки і національної безпеки.