Загроза ядерної ескалації: Росія випробовує нову крилату ракету «Буревісник» і посилює свої ядерні амбіції
Західні країни залишаються в стані напруженого очікування у світлі останніх подій, пов’язаних із військовими дослідженнями та випробуваннями Росії.
Нещодавнє оголошення Кремля про успішне завершення випробувань крилатої ракети 9М370 «Буревісник», здатної носити ядерну боєголовку, викликало багато обговорень і занепокоєнь щодо її потенційних можливостей.
За словами російських військових керівників, ця ракета може долати до 14 тисяч кілометрів, перебувати у повітрі до п’ятнадцяти годин і цілком здатна подолати будь-які системи протиракетної оборони НАТО, що відкриває нові горизонти для стратегічної безпеки регіону.
Незважаючи на проголошені досягнення, експерти з безпеки ставлять під сумнів реальні можливості даного зразка зброї.
У парламентських колах і наукових колективах поширюється скепсис щодо її практичної цінності та потенційних екологічних загроз, що можуть виникнути внаслідок радіаційної аварії під час її випробувань.
Розслідування, проведені в цій сфері, явно вказують на неповну впевненість у безпеці та ефективності «Буревісника».
Водночас, ймовірність екологічної катастрофи через аварію, що сталася у 2019 році, викликає не менше тривоги.
Ця аварія, ймовірно, спричинила руйнацію у невеликому селі Ньонокса, що призвело до смертей кількох військових і цивільних, а також до забруднення навколишнього середовища.
Вже тоді багато аналітиків висловлювали занепокоєння щодо того, чи вдалося Росії повністю подолати радіаційні ризики і чи зможе вона забезпечити безпеку для населення та навколишнього середовища при подальших випробуваннях такої зброї.
Та незважаючи на цю критику, у Кремлі прагнуть показати новий рівень технологічних досягнень, що, на їхню думку, може зміцнити позиції країни на світовій арені.
Водночас, глобальна стратегія стримування Росії під час сучасної геополітичної напруги стикається з серйозними викликами.
Не секрет, що у лютому 2022 року в контексті війни в Україні і введених санкцій, ядерний арсенал Росії був підвищений до рівня підвищеної бойової готовності.
Це викликало неспокій у Заходу, змусивши країни активізувати свою ядерну політику і ретельно переглядати стратегії стримування.
У відповідь, країни НАТО і союзники по світу намагаються знайти ефективні підходи до стримання нових ядерних загроз Росії.
Одним із головних питань є те, наскільки здатна Росія реалізувати свої ядерні наміри і які саме засоби для цього використовує.
Оглядачі наголошують, що російські ядерні погрози останнього часу свідчать або про бажання залякати опонентів, або про прагнення створити додатковий дипломатичний тиск, використовуючи новітні зразки озброєнь, зокрема «Буревісник».
Крім того, аналіз свідчить, що всі ці дії значно ускладнюють міжнародну систему контролю над озброєннями і ставлять під сумнів подальший прогрес у цій сфері.
Не менш тривожним є факт, що Росія продовжує нарощувати ядерний потенціал на стратегічних об’єктах у північних регіонах, зокрема на Кольському півострові, що може мати критичне значення для балтійського регіону та європейської безпеки загалом.
Водночас, у країнах Західної Європи виникає питання про ефективність нинішніх стратегій стримування, зокрема щодо узгоджених дій між великими державами.
Такі країни, як Великобританія і Франція, прагнуть зберегти повний контроль над своїми ядерними силами, що викликає внутрішні суперечності та ускладнює єдину зовнішньополітичну лінію у сфері безпеки.
Водночас, питання щодо подальшої ролі і впливу таких альянсів, як AUKUS, зростають на порядку денному.
У підсумку, багато аналітиків погоджуються, що випробування «Буревісника» не змінить принципово баланс ядерних сил, але безумовно підштовхне Росію до нових провокацій і погроз.
Тому, зважаючи на складність сучасної ситуації, закликають країни Заходу активізувати зусилля з дипломатичного й військового стримування, щоб запобігти можливій ядерній ескалації і захистити світовий порядок від нових викликів.