Туреччина ймовірно залишиться поза складу міжнародних сил у Газі через дипломатичні протиріччя
У контексті майбутнього створення багатонаціональної стабілізаційної місії у Газі, Туреччина, ймовірно, буде виключена з участі у цій операції.
Це зумовлено чітким висновком ізраїльського уряду, який ясно дав зрозуміти, що не бажає бачити турецьких військових серед учасників.
Водночас, США, зокрема держсекретар Марко Рубіо, підкреслюють необхідність сформувати міжнародний контингент для запобігання безпековому вакууму під час масштабного відновлювального процесу в Газі, але Туреччина підтверджує свою готовність надати війська.
Відомо, що Ізраїль і Туреччина мають напружені відносини через ситуацію у Сирії, а президент Туреччини Ердоган відкрито критикує ізраїльське керівництво за надто тісні зв’язки з братами-мусульманами та ХАМАС.
Виключення Анкари з місії ускладнить ситуацію, адже Туреччина є одним із головних гарантів угоди про припинення вогню, укладеної під компромісом Трампа, а її військові сили вважаються одними з найпотужніших у мусульманському світі.
Водночас, понад 68 тисяч мешканців Гази втратили життя внаслідок ізраїльських авіаударів, що підкреслює нагальність мирного врегулювання конфлікту.
Очікується, що операція з стабілізації регіону буде керуватися Єгиптом, при цьому до її реалізації долучаться інші країни, зокрема Індонезія та Об’єднані Арабські Емірати, які наполягають на мандаті Ради Безпеки ООН, хоча сама операція не є офіційною миротворчою місією ООН.
Координація дій відбуватиметься через Центр цивільно-військової координації у Кір’ят-Гат, що базується в південному Ізраїлі, із залученням радників з Великої Британії, Франції, Йорданії та ОАЕ.
Це структура, офіційно відкриту 21 жовтня віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, яка також координуватиме гуманітарну допомогу в регіоні.
Водночас, ключові пункти пропуску для допомоги залишаються закритими.
Офіційна позиція США передбачає роззброєння ХАМАС у ‘розумні терміни’, інакше — силами країн-учасників заплановано провести цю операцію силовим шляхом.
Головним завданням операції є демілітаризація організації та формування нової урядової структури на місці, що викликає суперечки між ізраїльською владою та палестинськими фракціями.
Ізраїльський прем’єр Біньямін Нетаньяху виключив можливість участі Палестинської адміністрації у післявоєнній гарячій точці Газі, натомість головні палестинські фракції погоджуються передати керування результатом до незалежного технократичного комітету.
У дипломатичному політикумі Туреччина та Ізраїль знову демонструють напругу — турецькі фахівці, які прибули для ліквідації наслідків, залишаються поблизу кордону з Єгиптом, очікуючи дозволу на в’їзд із боку ізраїльських владів.
Особливий інтерес викликає те, що Ердоган підкреслює необхідність тиску на Ізраїль через санкції та заборону продажу зброї для дотримання перемир’я, одночасно наголошуючи на міжнародних зусиллях з пошуку дипломатичного рішення, щоб зупинити конфлікт у регіоні.