Санкції як зброя: реальні можливості перекриття шляхів постачання та фінансування ворога
В умовах сучасної гібридної війни та масштабних економічних санкцій проти Росії, одним із найважливіших інструментів стримування агресора залишається використання обмежувальних заходів.
Однак, відсутність ефективних механізмів контролю та здатності блокувати канали обходу санкцій суттєво зменшує їхню дієвість.
Росія демонструє унікальну здатність адаптуватися до нових викликів, застосовуючи так звані «сірі» схеми в міжнародній торгівлі.
Використовуючи нейтральні юрисдикції і мінімізуючи ризики для логістичних компаній, країна-агресор продовжує отримувати критично важливі компоненти для створення зброї, зокрема ракет і безпілотників.
Це включає активне експортування високотехнологічних товарів через країни Центральної Азії, Туреччину та Об’єднані Арабські Емірати, що стали центрами реекспорту.
Аналіз свідчить, що нинішні санкційні пакети все ще мають суттєві вразливості, особливо у сфері енергетики та атомної енергетики, де російські компанії, такі як «Росатом», отримують стабільний дохід, залишаючись поза межами належних обмежень.
Важливо, щоб міжнародна спільнота активізувала зусилля щодо створення жорсткіших та більш цілеспрямованих механізмів, включно з вторинними санкціями, які мають бути автоматичними і застосовуватися до будь-якої діяльності, що сприяє обходу заборон.
Лише так можна створити ті перешкоди, які реально ускладнять фінансування війни та виробництво озброєння Росії, змусивши Кремль шукати нові шляхи та скасувавши остаточно можливість продовження агресії.
Тільки повна ізоляція технологічних ланцюжків і припинення фінансових потоків зроблять санкції важким та непереборним зашморгом на шиї країни-агресора.