Загроза культурної спадщини України: таємні зміни у законодавстві та небезпечна політика дерегуляції
У ситуації, що все більше нагадує пастку «мовчазної згоди», український уряд продовжує просувати через законодавчі зміни практики, які незабаром можуть спричинити масштабне руйнування національної культурної спадщини.
Постанова №1130, яка ухвалена під час воєнного стану і ще на рік після його завершення, запроваджує механізм автоматичної згоди на реставраційні та будівельні роботи у історичних районах.
За цією схемою, якщо державні органи не нададуть відповідь протягом десяти днів, дозволи вважаються автоматично отриманими, створюючи ідеальні умови для зловживань та зменшуючи контроль за збереженням пам’яток культури.
Голоси професійних спільнот – архітекторів, істориків та активістів – одностайно попереджають: це загрожує знищенням цінних пам’яток та підірванню законної системи їхнього захисту.
Крім того, нові норми суперечать кільком існуючим законам і міжнародним зобов’язанням, що відкриває законну брешь для корупційних схем.
Навіть під час війни, коли Україна бореться за збереження кожної цеглини своєї історії, всередині країни відбувається руйнування через безконтрольну забудову і ігнорування пам’яткоохоронних норм.
Основна причина – застаріле і неефективне законодавство у сфері охорони культурної спадщини, яке чиновники ігнорують роками, фактично вислизуючи від відповідальності.
Усі ці проблеми отримують подальший розвиток у контексті міжнародної допомоги та зобов’язань перед ЄС, як прикриття для внутрішніх реформ, що підривають систему захисту історичних об’єктів.