Енергетична криза у Росії посилює тиск на її економіку: аналіз наслідків атак на НПЗ
В останні місяці Росія опинилася на межі серйозної енергетичної кризи, яка вже починає негативно впливати на її макроекономічний стан.
За даними експертів, більш ніж третина нафтопереробних потужностей країни нині перебуває у просте, що становить близько 38-40% виробничої бази або приблизно 2 мільйони барелів нафти щодня.
Ці цифри підказують, що зменшення переробки калейдоскопом ударів по ключових російських НПЗ викликає суттєві втрати для економіки.За нещодавніми оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), для відновлення втрат у виробництві потрібно щонайменше рік, що поглиблює економічні труднощі Росії.
В Україні за цей період було атаковано понад 21 із 38 великих нафтових заводів, багато з яких були зруйновані або значно пошкоджені.
Це включає ключові підприємства, такі як Кінашівський, Рязанський, Новокуйбишевський, Астраханський та Орський заводи.Важливо зазначити, що станом на червень 2025 року країна добувала близько 9,2 мільйонів барелів сирої нафти на добу, з яких майже 2,55 мільйони барелів йшли на експорт, а ще близько 3 мільйонів залишалося на внутрішньому ринку.
За цей місяць доходи від експорту нафти і нафтопродуктів сягали приблизно 640–650 мільйонів доларів щодня.
Втрата навіть частини цієї обсягу має серйозний вплив: вже зараз Росія втрачає понад 100 мільйонів доларів щодня через скорочення переробки та експорту, що з часом може зрости до 200-220 мільйонів доларів у разі повної зупинки ключових підприємств.Економіст Олег Саркіц підсумовує, що ця криза вже починає серйозно позначатися на макроекономічному стані Росії.
Знижені обсяги переробки ведуть до зменшення надходжень у бюджет, який і без того був виснажений війною.
Логістична інфраструктура працює на межі, а навіть мінімальні пошкодження системи, такі як втрата насосних станцій або резервуарів, здатні зруйнувати весь баланс експорту, що напряму впливає на фінансування воєнних дій.