Розгортання репресій у Білорусі: масові затримання та політичний тиск
У Білорусі тривають масштабні судові процеси та затримання співробітників і прихильників незалежних ресурсів, зокрема у так званій «справі Гаюна».
За інформацією правозахисного центру «Вясна», щонайменше 88 білорусів наразі перебувають під арештом або затримані у цій справі.
Йдеться про канал «Беларускі Гаюн», який з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну надавав постійну та ексклюзивну інформацію щодо переміщення російських військ у Білорусі і ситуації на фронті.
За оцінками експертів, кількість затриманих може сягати тисячі осіб, оскільки затримання тривають по всій країні з особливою активністю у Гомельській області.
Правозахисники вважають, що масштаби репресій лише зростають, адже до списку «екстремістів» потрапляє все більше людей.
В одночас, був зафіксований випадок використання білоруських у’язнених у якості дешевої робочої сили, зокрема у проекті «Альтернатива для Німеччини», який використовував контакти білоруських в’язнів.
У лютому 2025 року стало відомо, що білоруські силовики отримали доступ до бази даних цього проєкту.
Його керівник, Антон Мотолько, відкрито визнав факт злому та заявив про припинення роботи каналу, а вже за кілька днів цей проєкт був визнаний владою Білорусі «екстремістською організацією».
Сам Мотолько був засуджений заочно ще у 2024 році до 20 років позбавлення волі.
З 2020 року білоруська влада систематично посилює репресії проти громадського суспільства, зокрема правозахисників, незалежних журналістів, активістів та благодійних організацій.
У 2024 році влада почала карати навіть тих, хто проявляє елементарну людську солідарність — допомагає політичним в’язням та їхнім родинам.
За даними «Вясни», масштабні затримання торкнулися різних верств населення, включаючи літніх людей, колишніх ув’язнених та близьких тих, хто нині перебуває за ґратами.