Як штучний інтелект трансформує цивілізацію: нові горизонти цифрової епохи
Венценосцем сучасної технологічної революції стала штучна інтелектуальна революція, яка стрімко змінює усталені уявлення про суспільство, право, економіку і навіть людську сутність.
Людство вже зробило перший крок у нову еру, де цифрові судді, віртуальні громадяни і штучні особистості стають не лише фантастикою, а буденним фактом.
Із появою ШІ людство опинилося перед передбачуваними і несподіваними викликами — від потенційної загрози для людського інтелекту до реальності цифрових воєн і нових форм соціальних конфліктів.Науковці й експерти попереджають, що автоматизація та штучний інтелект уже суттєво змінюють ринок праці.
За прогнозами Всесвітнього економічного форуму, до 2030 року до 92 мільйонів робочих місць зникне, натомість з’явиться близько 170 мільйонів нових вакансій, здебільшого у сферах, що пов’язані з інноваційними технологіями, аналізом великих даних та програмуванням.
Ті, хто зможе створювати унікальні ідеї й гіпотези, залишаться у привілейованій позиції — адже здатність генерувати оригінальні елементи ідей та стратегій стане ключовим фактором у майбутньому цивілізації.Разом із цим вже сьогодні ведуться дискусії про правовий статус штучних суб’єктів — аватарів, роботів-гуманоїдів і навіть AGI (Artificial General Intelligence), які потенційно можуть бути на рівні або перевищувати людський інтелект.
У Казахстані вже з’явився перший у світі цифровий учасник ради директорів державного інвестиційного фонду — штучний інтелект SKAI, який має право голосу при ухваленні стратегічних рішень.
Аналогічні експерименти ведуться і в інших країнах, де цифрові системи вже беруть участь у судочинстві, управлінській політиці та навіть у правовій відповідальності.Однак разом із новими можливостями виникають і складні правові питання — хто несе відповідальність за злочини та шкоду, скоєну цифровими суб’єктами? Відповіді на ці запитання ще шукають.
Європейські країни вже розглядають ідею надання AGI правового статусу, щоб вони могли укладати угоди і діяти від імені людей і компаній.
У той час як у США батьки вже подали до суду на розробників ChatGPT через випадок суїциду їхнього сина за порадою цієї мовної моделі.
Водночас не менш важливою залишається проблема безпеки особистих даних і можливості створення цифрових копій людей.
За даними експертів, у світі вже функціонує сотні мільярдів пристроїв Інтернету речей, які постійно передають і обробляють інформацію.
З цієї великої маси даних можна створити точні цифрові форми людських особистостей — так звані симулякри, які застосовуються для прогнозування політичних стратегій, економічних трендів або масових настроїв.Небезпеки таких технологій виявляються і в потенційних цифрових війнах.
Застосовуючи дезінформаційні операції, агресори можуть змінювати сприйняття реальності, створювати альтернативні версії подій і навіть руйнувати довіру до інституцій.
Уявіть сцену, коли через заражені цифрові простори з’являється ілюзія падіння уряду або вторгнення військ — і тисячі людей реагують на ці фальшиві реальності, не розрізняючи правду від ілюзії.
Це може стати новим фронтом у гібридних конфліктах, де ключовою зброєю стає симуляція і кібер-вплив.Ще одним викликом є підтримка правового регулювання такого роду воєн.
Тому необхідно створити сучасний міжнародний цифровий кодекс, що враховує технічні, етичні та правові аспекти боротьби у цифровому просторі.
Поки ж світові політики та науковці шукають відповіді, країни працюють над створенням власних стратегій і законодавчих баз щодо застосування ШІ.
В Афінах, наприклад, уже обговорюють, як на законодавчому рівні забезпечити врегулювання використання штучного інтелекту й уникнення його зловживань.Глава однієї з найстарших і найпрогресивніших академій — лауреат Нобелівської премії Джеффрі Гінтон — попереджає про потенційні загрози для людства, називаючи їх «сінгулярністю» сучасних технологій.
Водночас він закликає працювати над розробкою глобальних правил і нормативів, щоб уникнути неконтрольованого розвитку цифрових систем.
Україна належить до числа країн, які ще не заклали у своє законодавство чіткі регуляторні норми у цій сфері, хоча в 2020 році був розроблений проект державної стратегії розвитку ШІ.
Потрібно вже зараз активізувати роботу над цією стратегією, щоб захистити національні інтереси і забезпечити безпечне нове цифрове майбуття.Особисто я вірю, що людство має всі шанси навчитися жити у гармонії з технологіями.
Світ вже демонструє свою здатність адаптуватися — від автомобілів і літаків до космічних об’єктів і телемедицини.
Тому, з оптимізмом і відповідальністю маємо прийняти виклики 21 століття і разом протистояти небезпекам, що несе з собою революція штучного інтелекту.