День залізничника України: історія та сучасність боротьби
Щороку 4 листопада в Україні відзначають професійне свято — День залізничника, яке є важливою датою для працівників залізничного транспорту нашої країни.
Це свято має глибокі історичні корені, пов’язані з розвитком залізничної інфраструктури України та її внеском у європейські залізничні мережі.
Історія виникнення свята бере початок у липні 1993 року, коли президент Леонід Кравчук підписав указ про його започаткування як ознаку пошани до працівників залізничної галузі.
Спочатку традиційно святкували у першу неділю серпня, проте у 2002 році в результаті урядової постанови дата була перенесена на 4 листопада, у пам’ять про історичний день — 4 листопада 1861 року, коли до Львова через Перемишль прибув перший міжнародний пасажирський поїзд «Ярослав», що об’єднував Відень та Львів.
Хоча місто Львів тоді належало Австро-Угорщині, історично воно є українським, тому цей день вважається датою заснування сучасної залізничної інфраструктури в Україні.
На тлі воєнних дій, що тривають у нашій країні, залізничники виконують надзвичайно важливу роль, забезпечуючи евакуаційні рейси та дбатимуть про безпеку громадян навіть під час активних ворожих атак.
Особливо складною ситуація стала у останні кілька місяців, коли риторика ворога посилилася, використовуючи дрони для атак на локомотиви і рейки, а графіки руху поїздів доводиться коригувати через можливі обстріли.
Попри всі труднощі, залізничники щодня ризикують своїм життям, щоб забезпечити продовження життєво важливих перевезень для країни.