Зміни у трансатлантичних стосунках: як конфлікт впливає на європейську та американську безпеку
За кілька останніх місяців міжнародний світ став свідком фундаментальних змін у структурі та характері стратегічних альянсів між США та їхніми європейськими партнерами.
Традиційний трансатлантичний союз, який роками базувався на довірі, спільних цінностях і довгостроковій співпраці у різних сферах — від стримування поширення радянського впливу під час холодної війни до боротьби з терористичними організаціями «Аль-Каїда» та ІДІЛ, а також протидії російській агресії та стримування Китаю — зазнає суттєвих трансформацій.
Нинішня ситуація демонструє, що рівень довіри між країнами значно знизився, а партнерство швидко переходить у більш гнучкий транзакційний формат, орієнтований на короткотермінові угоди та обміни послуг.Одним із яскравих прикладів цього є зміна моделі закупівель озброєнь для України.
Водночас, європейські країни, зокрема і НАТО, шукають нові способи співпраці і збереження стратегічних інтересів, зокрема через створення Європейського фонду безпеки SAFE, обсягом у 150 мільярдів євро.
Цей фонд має стати важливим інструментом для фінансування оборонних закупівель і технологічних проєктів ЄС, що відкриває нові можливості для спільних дій та збільшення впливу європейських виробників озброєнь.
Водночас, американські компанії та уряд поки що не проявляють активного інтересу до участі в цій програмі, що створює для України і Європи можливості для інноваційних дипломатичних і оборонних підходів.Один із головних викликів — це збереження здатності Європи самостійно забезпечувати свою оборону в період, коли американські військові потужності можуть залишатися необхідною основою безпеки регіону щодо Росії та інших загроз.
В умовах, коли Європа продовжує нарощувати власне виробництво озброєнь і технології мають проходити технологічне оновлення, стратегія щодо зміцнення співпраці з США залишається ключовою.
Проте, окремі країни, зокрема Франція, виступають із критикою такої тенденції, наголошуючи, що Європа має сприяти розвитку власної оборонної промисловості та досягненню стратегічної автономії.У цій динамічній ситуації важливо усвідомлювати, що безперервна підтримка США є визначальною для гарантії безпеки Європейського континенту ще на щонайменше десятиліття.
Поки що перегляд формату стратегічних альянсів і пошук нових можливостей для спільної оборони має стати пріоритетом політичних лідерів на континенті, аби зберегти баланс сил і уникнути залежності, яка могла б підривати зовнішню безпеку регіону.