Рекордне скорочення кількості біженців у США: акцент зроблено на білих південноафриканцях
Адміністрація президента США Дональда Трампа офіційно заявила про значне обмеження кількості біженців, яких країна планує прийняти у 2024 році, встановивши максимальну межу в 7500 осіб.
Це рішення викликає низку питань щодо ідеологічних мотивів і гуманітарних наслідків, адже основний акцент зроблено на біліх південноафриканських фермерів і тими групами, яких вважає за необхідне підтримати уряд.
Відповідне повідомлення було оприлюднене у Федеральному реєстрі 4 жовтня, і фактично це означає різке звуження традиційної ролі США як країни-спасителя для тих, хто тікає від війни, переслідувань та гуманітарних криз у усьому світі.
Високий рівень обмежень викликає занепокоєння серед правозахисних організацій і міжнародних спільнот, які попереджають, що такий підхід може завдати шкоди репутації країни і поставити під сумнів її гуманітарні цінності.
Хоча у документі й зазначено, що прийом таких біженців, як білих південноафриканських фермерів чи інших, хто зіштовхнувся з дискримінацією, буде justified з гуманітарних міркувань, конкретних деталей щодо інших груп, які потенційно можуть отримати статус біженця, не наведено.
Більш того, заяви влади повідомляють про намір зменшити гуманітарну допомогу для інших спільнот у світі, що може вплинути на довготривалі зв’язки США з ООН і міжнародним співтовариством.
Представники правозахисних організацій висловлюють обурення цим рішенням, адже воно руйнує історично закладену програму, яка багато років сприяла евакуації і захисту найуразливіших категорій населення, зокрема, тих, хто тік й з окупованих районів на ґрунті війни або переслідувань.
Багато активістів і міжнародних лідерів наголошують, що новий підхід є політизованим і суперечить міжнародним зобов’язанням США щодо захисту прав людини.
Авторитет країни на ниві гуманітарної допомоги може зазнати суттєвих втрат, якщо цей курс не буде переглянуто.
Водночас американські чиновники підкреслюють, що нові обмеження відповідають національним інтересам і безпеці країни, а також ураховують внутрішні потреби і пріоритети адміністрації.
В цілому, ця стратегія викликає багато суперечок і поставила під сумнів довіру до американської гуманітарної політики, що мало б відобразитися на міжнародних відносинах і репутації країни в цілому.