Україна втрачає міжнародний вплив у боротьбі з фінансовими ризиками Росії
З наближанням докерівництва Фінмоніторингу України нові зміни на керівних посадах призвели до зниження ефективності української участі в міжнародних заходах з протидії фінансовим злочинам.
Так, під час четвертого пленарного засідання Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF), яке проходило з 22 по 24 жовтня у Парижі під головуванням президентки Еліси де Анда Мадразо, тема безпосередніх фінансових загроз, пов’язаних із Росією, ігнорувалася цілком.
У підсумкових документах нічого не згадувалося про безпосередні ризики для міжнародної фінансової системи, окрім обов’язкового підтвердження того, що Росія залишається у «чорному списку» FATF через призупинення її членства, яке вимагала Україна ще у лютому 2023 року.
Попередні звіти FATF акцентували увагу на ризиках обходу санкцій, що застосовуються до РФ, зростаючого залучення російських фінансових структур у країни, що підпадають під міжнародний контроль, а також на потенційних загрозах фінансування ракетного і ядерного озброєння та кіберзлочинності.
Однак у нинішньому звіті ці питання були цілком опущені, що викликає занепокоєння щодо рівня уваги до Росії в межах цієї важливої міжнародної платформи.
Відомо, що ще у червні цього року Росія активізувала лобістські зусилля, щоб уникнути включення її до «чорного списку» FATF.
Москва тиснула на низку країн, серед яких Саудівська Аравія, Індія, Туреччина, Мексика та Об’єднані Арабські Емірати, щоб вони не підтримували санкційні обмеження щодо російських фінансових структур.
Раніше ЗН.ЮА неодноразово піднімало питання про необхідність включення Росії до «чорного списку», наголошуючи на небезпечних тенденціях її фінансової взаємодії з країнами, що підпадають під санкції.
Водночас Україна, за пасивною позицією в цій організації, майже не зробила кроків для посилення свого впливу або ініціації обговорень щодо фінансових ризиків Росії.
Державний фінансовий моніторинг, відповідальний за міжнародну координацію, та Мінфін не проявили активної позиції у напрацюванні рішень або повідомленнях, що ускладнює боротьбу з легалізацією незаконних доходів.
Також не можна забувати, що у вересні народний депутат Ярослав Железняк повідомив про можливі зловживання при зведенні фортифікаційних споруд у Полтавській області, які могли коштувати державі на понад 200 мільйонів гривень більше за реальну ціну.
Окрім того, у жовтні НАБУ провело обшуки у компаніях і оточенні Проніна, які фігурують у справах про розкрадання бюджетних коштів на будівництві фортифікаційних споруд.
Все це підсилює питання про ефективність української дипломатії та вжитих заходів у боротьбі з російськими фінансовими схемами та корупцією, що залишаються головною загрозою для національної безпеки й економіки.