Перевернені політичні курси Трампа щодо Росії та Путіна: новий етап дипломатії
Упродовж останніх місяців президент США Дональд Трамп зберігав стриману позицію щодо Росії та її лідера Владіміра Путіна, намагаючись уникнути відкритого конфлікту й вірячи у можливість досягнення мирної угоди через дипломатію.
Однак у цьому тижні ситуація радикально змінилася: Трамп скасував запланований у Будапешті мирний саміт із Путіним і зробив поворот у зовнішньополітичній лінії, запровадивши перші серйозні санкції проти Москви з початку другого президентського терміну.
Це рішення стало результатом глибокої оцінки ситуації, зокрема аналізу дій Кремля та позиції його представників, що знову затягують переговорний процес і шукають будь-які способи відкласти його.
Основним мотиватором для змін стала обстановка, що склалася після телефонної розмови з міністром закордонних справ Росії Сєрґєєм Лавровим, під час якої Трамп був переконаний у тому, що Москва намагається використовувати час і затягувати переговори.
Вплив держсекретаря Марко Рубіо, відомого своєю ігрою на жорсткій ноті стосовно Кремля, став вирішальним у зміні курсу адміністрації.
Рубіо неодноразово виступав за більш рішучі дії щодо Росії та Венесуели, поставивши під сумнів м’якосприйняття попередніх дипломатичних ініціатив.
Свідченнями його впливу стала скасована особиста зустріч із Лавровим та напружена атмосфера під час переговорів щодо українського питання.
Водночас союзники та висхідні лінії дипломатії застерігали від надмірної близькості з Москвою, що могло б негативно позначитися на українському напрямі.
Незважаючи на це, Трамп заявив про готовність зустрічатися з російським керівництвом у майбутньому, щоб не втратити можливості дипломатичного діалогу, підкреслюючи бажання знайти мирне рішення.
Тому цю зміну у зовнішній політиці можна розглядати як початок нової фази у взаєминах із Кремлем, що може вплинути на глобальну безпеку та стабільність у регіоні.