Міжнародні суперечності щодо майбутнього управління Газою: протистояння арабських країн та західних політиків
На міжнародній арені зростає напруженість щодо питання майбутнього управління Палестинським поясом Газа у післявоєнний період.
Відповідальні за цю проблему — з одного боку, західні політики, зокрема колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, якого Дональд Трамп призначив головою «ради миру», і з іншого — арабські та мусульманські країни, які висловлюють глибоке занепокоєння щодо такого призначення.
Вони побоюються, що участь Блера, відомого своєю підтримкою вторгнення США до Іраку в 2003 році, може знизити роль Палестинців у прийнятті рішень щодо зруйнованого війною сектора.
Дипломати кількох держав з мусульманською більшістю та арабських країн підкреслюють, що ця ініціатива не знайшла підтримки у всіх країнах регіону.
Вони відзначають, що репутація колишнього прем’єра і його роль у раніше проведених військових операціях викликають негативне сприйняття.
Також важливо врахувати думки лідерів, з якими Трамп консультувався, серед яких є Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Єгипет, Йорданія, Катар, Туреччина та Індонезія.
Однак офіційно країни утримуються від публічних заяв, оскільки питання досить делікатне.
За словами арабських дипломатів, багато країн мають свої претензії до колишнього британського прем’єра через його минулі дії та погляди, тому його участь у газовій сфері може призвести до ускладнень у подальшому процесі.
Деякі дипломатичні джерела зазначають, що репутація Блера і його роль у військових конфліктах, зокрема у Іраку, викликають негативну оцінку.
Водночас Трамп визнає, що призначення Блера викликало опір у регіоні та за його межами.
Водночас адміністрація США продовжує активну співпрацю з арабськими та мусульманськими країнами щодо формування і реалізації плану стабілізації і відновлення Газу.
Вашингтон очікує підтримки у залученні військових сил для міжнародних операцій та фінансової допомоги для масштабної реконструкції руйнувань.
Палестинська адміністрація висловила готовність до співпраці, однак багато аспектів ще потребують уточнення.
Не всі розуміють, яким чином функціонуватиме створена «радіа миру», і чи вдасться досягти згоди між усіма сторонами.
Питання створення цього механізму викликає скептицизм у регіоні.
Колишній прем’єр Великої Британії працював над цим планом більше року і ще до ініціатив Трампа розробляв ідеї через свій Інститут Тоні Блера.
У центрі пропозицій — створення міжнародного управління для контролю над Газою, яке координуватиме процес з урахуванням інтересів різних сторін.
Реакція регіональних гравців залишається стриманою: одні висловлюють стурбованість можливими ускладненнями, інші дуже скептично ставляться до самої ідеї ради миру.
Тим часом у регіоні зростає напруга.
Армія Ізраїлю попереджає про можливі ускладнення і повернення до Газу, тоді як на дипломатичних фронтах тривають консультації щодо подальших кроків у мирному врегулюванні.
Водночас Трамп уже визнав, що його політика щодо завершення війни у Газі викликає неоднозначну реакцію і сприяє ускладненню ситуації, хоча й отримує підтримку з боку кількох союзних країн.
Важливо також зазначити, що під час останніх переговорів країни регіону та США підтвердили свою прихильність до припинення вогню, а нове перемир’я набуло чинності — це дає надію на стабілізацію ситуації у регіоні.