Глибокий погляд на теоретичні можливості подорожей у часі: сучасні дослідження та перспективи розвитку
Вчені з Австралії зробили значний крок у вивченні ймовірних сценаріїв подорожей у часі, який відкриває нові горизонти у галузі фізики та космічних досліджень.
З використанням концепцій, пов’язаних із простор-часом Алькуб’єрре, фізики розробили моделі, що дозволяють уявити, яким чином можна було б теоретично рухатися крізь час, встановлюючи потенційні межі та умови таких подорожей.
Основою їхньої роботи стала популярна і досі дискусійна ідея про так званий «бульбашковий» двигун, який створює ізоляційну оболонку, що дозволяє зсувати простір-час із передньої частини космічного корабля у його задню частину, обминаючи межі, встановлені фізикою швидкості світла.
Вчені також застосували ідею концепцій затертого математика Курта Гьоделя, які передбачають існування замкнутих кривих у просторі-часі, що потенційно дозволяє подорожі у часі з можливістю повернення до свого минулого або майбутнього.
У спільній роботі, опублікованій у престижному журналі Physical Review D, команді фізиків вдалося створити модель, що стабілізує один із вимірів простору-часу і являє собою платформу для дослідження класичних і квантових аспектів часопросторних мандрів.
Вивчення цих сценаріїв дозволяє простежити потенційні збої або парадокси у подорожах у часі, що є важливим для розуміння фізичних можливостей у цій галузі.
Науковці вважають, що подібні моделі, незалежно від того, наскільки вони дійсно здійсненні у реальності, є цінним інструментом для глибшого розуміння природи космосу і розширення меж фізичних знань.
Таким чином, дослідження відкриває нові перспективи у теорії подорожей у часі і може стати фундаментом для майбутніх технологічних проривів, зокрема створення пристроїв, схожих із фантастичними варп-двигунами, що дозволять людству переміщатися у просторі з рекордною швидкістю у майбутньому.