Загроза санкційних обмежень для російської нафтогазової галузі: чи змінять вони плани Путіна?
У контексті нових санкцій США проти Росії, запроваджених із метою припинити або суттєво обмежити активність російської енергетичної галузі, особливу увагу привертає питання ефективності таких заходів і їхнього впливу на майбутню політику Кремля.
Адміністрація Байдена прагне натиснути на режим Владіміра Путіна, сподіваючись повернути його до переговорів та змусити змінити свою агресивну зовнішню політику, зокрема вторгнення в Україну.
Проте аналіз експертів показує, що російські енергетичні корпорації вже підготовлені до нових санкцій завдяки розгалуженій системі посередників і тіньовим схемам із експортом нафти та газу в інші країни.
Водночас, значний відсоток доходів російського бюджету залежить саме від продажу енергоресурсів — близько 25% усіх дохідних статей.
Його зламати чи зменшити дуже складно, адже Росія налагодила механізми обходу санкцій через мережі посередників та нелегальні відігри нафтових поставок.
Це сприяє тому, що навіть під обмеженнями цін і вантажних маршрутів, експорт енергоресурсів продовжується, а світові ціни на нафту можуть підніматися через обмеження пропозиції.
Водночас, російська економіка вже відчуває хвилю проблем — падіння цін на нафту, запровадження додаткових санкцій і внутрішня фінансова політика призводять до уповільнення економічного зростання, яке, за прогнозами, у 2024 році знизиться до приблизно одного відсотка.
У свою чергу, уряд Росії намагається стримати інфляцію і стабілізувати ситуацію, особливо враховуючи, що війна й надалі залишає значний тягар і викликає внутрішню невпевненість.
Політичне керівництво США натомість активно застосовує ряд економічних санкцій, що неодноразово спричиняло дипломатичні напруги і навіть суперечки між світовими лідерами.
Так, після недавніх зустрічей у Будапешті і Вашингтоні, США підвищили обмеження щодо російських нафтових компаній, щоб посилити тиск і змусити Росію змінити свою ставку в конфлікті з Україною.
Проте, за оцінками експертів, цілком можливо, що Росія продовжить уклонятися від санкцій і шукати нові способи експорту енергоресурсів, залишаючись у зоні економічної невизначеності, що, без сумніву, матиме довгострокові наслідки для її зовнішньої політики та внутрішнього розвитку.
Це підтверджують і поточні тенденції: навіть при застосуванні обмежень, Росія продовжує отримувати фінансові й стратегічні можливості для існування та підтримання своєї політичної ваги на світовій арені.