Євросоюз готується до повної заміни російського СПГ: США та Qatar відіграють ключову роль у новій енергетичній стратегії
Європейський Союз прагне закріпити свою енергетичну незалежність від Росії, активно працюючи над диверсифікацією джерел постачання природного газу та запобігання енергетичній кризі в майбутньому.
Внаслідок впровадження нових санкцій проти Росії через її агресію в Україні, ЄС скасував імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) вже з 1 січня 2027 року, зробивши цей крок на рік раніше, ніж планувалося.
Це означає, що до кінця 2026 року країни Європи повинні забезпечити себе альтернативними поставками, щоб уникнути потенційних цінових потрясінь на ринку.
Наступні роки стануть вирішальними, оскільки основну роль у цьому процесі відіграють США і Qatar, які вже активно інвестують у розширення своїх проєктів з виробництва і постачання СПГ.
За оцінками аналітиків, глобальні експортні можливості газу в найближчі роки зростуть так, що у кінці десятиліття світ буде відчувати надлишок пропозиції.
Попри скорочення імпорту російського газу з боку Європи на 90% з 2022 року, частка російських енергоресурсів у структурі енергопостачання залишалася значною, зокрема, понад 11 мільярдів євро прямого імпорту у 2023 році.
Водночас Росія продовжує постачати ЄС близько 21 мільйона тонн СПГ щорічно, значна частина з яких підписана за довгостроковими контрактами.
Однак у світовому масштабі цей обсяг є відносно невеликим порівняно з прогнозованим зростанням глобальних потужностей з експорту СПГ, яке, за даними Rabobank, може збільшитися до 161 мільйона тонн на рік до 2027 року.
Це відкриває нові можливості для США, Катару, Канади та Нігерії, які планують розширювати свої проєкти з видобутку і постачання газу.
Тому ймовірність перенаправлення російського газу до інших ринків, зокрема до Китаю, створює цікаві виклики та можливості для глобальної енергетичної системи.
Зважаючи на ці тенденції, експерти вважають, що у майбутньому ці об’єми не значно вплинуть на ціни, але суттєво змінять торговельний баланс, змушуючи країни переглядати свою енергетичну стратегію та шукати нові ринки збуту ресурсу.