Бельгія піднімає питання щодо активів РФ у контексті фінансової підтримки України та напруженості з ЄС
У контексті майбутнього саміту Європейського Союзу, що відбудеться 23 жовтня у Брюсселі, бельгійські політики знову підняли питання щодо використання заморожених російських активів для фінансування відновлення України.
Центральною темою є пропозиція надати Києву 140 мільярдів євро у вигляді кредиту, забезпеченого цінними паперами, захищеними російськими активами, які зберігаються в депозитарії Euroclear в Бельгії.Однак, прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер виступив із зрозумілою і досить різкою критикою цього плану, висловлюючи побоювання щодо потенційних ризиків для країни, якщо угода з кредитування піде не так або Москва застосує контрміри, спрямовані проти Бельгії.
Він наголосив, що країна не може ризикувати своїми фінансовими активами без гарантій і чітких зобов’язань від ЄС та інших країн.
Це додало напруги у процесі переговорів, особливо на тлі запланованого саміту, де лідери країни наполягатимуть на розподілі ризиків і більшій солідарності у використанні заморожених активів.В середині вересня під час попереднього засідання, Де Вевер закликав європейських партнерів взяти на себе частину ризиків, включаючи можливі судові позови.
У проєкті ухвалення рішення, схваленому на саміті, йдеться про необхідність «відповідної солідарності ЄС та розподілу ризиків», але багато дипломатів вважають, що цього недостатньо.
Водночас, вже кілька років цивілізовані країни ЄС висловлювали обережність щодо активного використання заморожених російських ресурсів, побоюючись ризиків для фінансових ринків та стабільності євро.Незважаючи на це, коли війна Росії проти України зберігається і підтримка з боку США послаблюється, багато європейських союзників, включаючи Німеччину, все ж готові розглянути можливість активнішого залучення заморожених активів для допомоги Україні.
Це викликає ще більше напруженості всередині самого ЄС, особливо з боку країн, які виступають за обережний підхід, наприклад, із запитаннями щодо захисту приватних компаній від можливих репресій Росії.Очікується, що лідери ЄС також обговорять майбутні кліматичні цілі, зокрема зменшення викидів до 2040 року, та інші складні й суперечливі питання, зокрема заборону на двигуни внутрішнього згоряння з 2035 року і реформу системи ціноутворення на викиди вуглецю.
Це обговорення передбачає суперечливий баланс між екологічними амбіціями та внутрішніми інтересами різних країн-членів, що може ускладнити прийняття остаточних рішень.