Нові відкриття в переробці тефлону: наука прагне зменшити екологічний вплив одноразового пластику
Наука зробила гігантський крок уперед у боротьбі з екологічною проблемою, пов’язаною з впровадженням і накопиченням тефлонових виробів у навколишньому середовищі.
Вчені з Ньюкаслського та Бірмінгемського університетів оголосили про розробку перспективного методу, що дає змогу безпечно та енергоефективно розщеплювати тефлонові відходи та видобувати з них фтор.
Це відкриття є справжньою революцією у сфері екології та переробки пластиків, адже раніше тефлон — один із найміцніших і найстійкіших матеріалів — фактично не руйнувався у природі і створював серйозні довгострокові проблеми для довкілля.
Новий метод передбачає додавання натрію до тефлонових залишків, після чого отриману суміш поміщають у герметичний металевий контейнер, що інтенсивно струшується.
Внаслідок цього хімічного процесу тефлон розчиняється, перетворюючись на безпечні сполуки, а з його складу витягується фтор — один із ключових елементів у промисловості.
Вранішні лабораторні дослідження підтвердили, що для переробки не потрібно використовувати токсичні розчинники або високі температури, що робить цей спосіб більш безпечним і енергоефективним.
Вчені підкреслюють, що наразі ще рано говорити про комерційну масштабованість технології, адже потрібно проаналізувати економічну доцільність та з’ясувати питання відділення металевої основи від переробленого тефлону.
Проте це перший у світі випадок, коли тефлон має шанс отримати друге життя.
Співавтор дослідження, доцент Університету Ньюкасла Ролі Армстронг, говорить: «Ми на хворому етапі боротьби з пластиком, і наше відкриття дає нові можливості для зменшення його кількості на смітниках».
Крім того, львівські хіміки створили гідрогелеві бинти для ран, що рятують життя українських захисників.
Щороку у світі виробляється сотні тисяч тонн тефлону, й цей матеріал активно використовується у різних сферах — від мастильних матеріалів і покриття посуду до медичного обладнання.
Водночас існує мало способів безпечно утилізувати ці відходи, і їх просто накопичуються на звалищах.
Винахід нової технології дозволяє витягувати з тефлону цінний фтор та перетворювати його на нові корисні речовини, що сприяє зменшенню екологічного навантаження.
Важливо зазначити, що стабільний тефлон у смітті не взаємодіє з середовищем та не накопичується в людському організмі, що заперечує міфи про його надзвичайну шкідливість.
Проте пошкоджене покриття створює інші загрози — при нагріванні до 260–300 °C з тефлону виділяються токсини, які можуть спричинити «тефлонову лихоманку», симптоми якої включають високу температуру, задуху, головний біль і м’язову ломоту.
Лікарі застерігають, що у випадку перегріву посуду з тефлоном потрібно швидко провітрювати приміщення, уникати різкого охолодження і припинити користуватися пошкодженим посудом.
Водночас хіміки стверджують, що після вторинної переробки тефлону отримують високоякісний фторид натрію, який має широке застосування — від стоматології до космічних технологій.
За словами доцента Бірмінгемського університету Домініка Кубіцького, цю відкриття може назавжди змінити наше уявлення про хімічні процеси, довго вважані неправильними та застарілими.