Глибокий аналіз безпеки Лувру: прогалини та виклики у захисті світової культурної спадщини
Недавній звіт Французької Палати обліку розкрив суттєві проблеми у системі охорони безпеки одного з найвизначніших культурних символів світової цивілізації — Лувру.
Після недавнього пограбування, яке зазнали цього знаменитого музею, експерти зауважують, що технічне забезпечення і встановлення відеоспостереження залишають бажати кращого.
У секторі Денон, де розташовані всесвітньо відома Мона Ліза і галерея Аполлона, майже третина залів взагалі не обладнана камерою, що значно знижує рівень захисту цінних експонатів.
Навіть у секторі Рішельє більше ніж 75% приміщень залишаються без відеонагляду, що створює відкриті вразливості для злочинців.
За останні п’ять років у музеї було встановлено всього 138 камер, що становить менш ніж третину від усіх залів.
Відсутність системної ініціативи з боку керівництва музею і недостатнє фінансування створюють додаткові ризики для збереження унікальної колекції.
Попри щорічний бюджет у 323 мільйони євро, кошти залишаються мізерними, що ускладнює модернізацію безпеки та забезпечення сучасних захисних заходів.
Втім, президент установи запевнив, що новий проект Louvre Nouvelle Renaissance, ініційований у січні ц.р., має на меті посилити безпеку та забезпечити збереження культурної спадщини Франції.
На початку цього тижня Лувр знову став жертвою крадіжки — злочинці винесли з музею дев’ять ювелірних виробів часів Наполеона та імператриці.
Президент Франції Еммануель Макрон вже пообіцяв вжити всіх необхідних заходів для повернення викрадених цінностей і притягнення винних до відповідальності, натепер триває розслідування події.
Міністр юстиції Франції Жерар Дарманен بشكل наголосив на тому, що цей інцидент ставумовою для Франції випробуванням на її культурну спадщину, тоді як опозиція вважає, що країна опинилася у жалюгідному світлі через такі події.
Це ще раз підкреслює необхідність реформувань і посилення заходів безпеки у всієї мережі французьких музеїв.