Євросоюз готується використати заморожені активи Росії для фінансування українських потреб: хитрий сценарій та дипломатичні перипетії
За новими планами Європейської комісії, у Брюсселі активно обговорюється ідея використання заморожених російських активів з метою фінансування важливих проектів у Україні.
Цей крок став особливо актуальним у контексті багатослівних дебатів щодо пошуку альтернативних джерел фінансування для репараційних зобов’язань перед Києвом.
У дипломатичних колах йдеться про те, що, якщо багато країн ЄС не погодяться на цей механізм, то фінансова відповідальність може лягти на плечі самих платників податків, оскільки Україна потребує термінової допомоги вже до кінця березня.
Зокрема, бельгійські політики наполягають на збільшенні зобов’язань у рамках кредитного механізму, що викликає занепокоєння у тих членів Євросоюзу, які традиційно дотримуються стриманості у витратах.
Водночас, найбільші економіки — Франція, Італія та інші — наразі не мають можливості взяти на себе додаткові борги через високий рівень заборгованості.
Закулісом ведуться дипломатичні торги з метою переконати країни, які зберігають основу заморожених активів — зокрема, Бельгію, — підтримати ідею використання російських активів для фінансування потреб України.
Водночас, багато експертів висловлюють skepticism щодо реалізовності та законності таких планів.
В умовах, коли міжнародна політика і юридичні норми становлять додатковий граничний бар’єр, європейські посадовці намагаються балансувати між необхідністю допомогти Україні і уникненням додаткових ризиків для своїх країн.
Тим часом, не зважаючи на дипломатичні перепони, в Брюсселі все частіше говорять про те, що використання російських активів для фінансування кредиту у 140 мільярдів є майже неминучим, і рішення буде прийнято в найближчі місяці, можливо, вже до грудня.
Під час нещодавнього саміту лідерів ЄС іще раз наголошувалося, що цей механізм — питання часу, і найголовніше, щоб його реалізувати, потрібно згода всього 27 країн-членів.
Проте, у європейських колах зберігається скепсис щодо того, наскільки цей процес буде безсеребровим та юридично коректним, враховуючи складну правову ситуацію навколо активів РФ.
Також наголос робиться на тому, що країни втомилися від багаточисельних боргових механізмів і важливо не допустити створення додаткового фінансового тягаря для платників податків у довгостроковій перспективі.
Водночас, колективні ризики і юридичні складнощі залишаються відкритими перад політиками та фахівцями, які працюють над цим питанням, у тому числі, через можливі судові процеси, що можуть розгорітися навколо активів, підписаних у двосторонніх договорах.
Попри всі ці виклики, головне послання — використання заморожених російських активів є єдиним реальним шляхом вирішити фінансову кризу, яку може спричинити відсутність повного фінансування.
Питання полягає лише в тому, якою мірою і коли цей механізм буде імплементовано, що стане визначальним кроком для майбутнього допомоги Україні і стабільності цілого регіону.