Бельгія різко висловилася проти використання заморожених російських активів для фінансування України без правильного юридичного механізму
В останні дні на європейській політичній арені знову з’явилися дискусії щодо використання заморожених активів Російської Федерації для підтримки України у боротьбі з агресією.
Однак позиція бельгійського уряду стала однією з найжорсткіших і найчіткіших у цій сфері.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер категорично висловився проти ідеї використання коштів центрального банку Росії, зокрема заморожених резервів, для фінансування українських потреб, підкреслюючи, що це може спричинити серйозні наслідки для безпеки країни.
За словами політика, «забрати гроші Путіна і поставити під ризик стабільність Бельгії — означає грубу помилку».
Він додав, що подібні рішення здатні викликати втрату довіри інших держав до Європейського валютного союзу, і країни можуть почати виводити свої резерви з Єврозони, ставши на шлях економічної нестабільності.
Ця заява стала реакцією на підтримку канцлера Німеччини Фрідріха Мерца ідеї щодо надання Україні кредиту у 140 млрд євро, що є планом Європейської комісії.
У той же час, де Вевер зазначив, що Брюссель наразі не виключає остаточно можливості надання цього кредиту Києву, а лише прагне вивчити всі аспекти, щоб ухвалити зважене й обґрунтоване рішення.
Очевидно, що питання використання заморожених російських активів для підтримки України залишається гострою та контраверсійною темою, адже вона порушує багато юридичних та політичних нюансів.
Експерти наголошують, що ідея створення репараційного механізму за рахунок заморожених активів є складним юридичним процесом, що потребує ретельного опрацювання і міжнародної узгодженості, оскільки ці резерви є частиною світової фінансової системи і мають специфічний правовий статус.
Водночас інноваційний механізм, пропонований Євросоюзом, дає можливість Україні отримати необхідне фінансування вже зараз, залишаючи справу репарацій на майбутнє.
Це означає, що Росія має сплатити за завдану шкоду після закінчення війни, а не зараз.
Отже, дебати щодо майбутнього фінансування України з російських активів продовжуються, і кожна країна намагається знайти баланс між підтримкою Києва і збереженням своїх власних інтересів та безпеки.