Крах ілюзій: як Європа та США стають заручниками геополітичних ігрищ у часи кризи
У сучасному світі Європа опинилася на перехресті складних викликів і невизначеності, які виникають через агресію Росії та відстороненість США від європейської безпекової сцени.
Після багатьох років дипломатичних «ліювання» та політичних маневрів, континент навряд чи зможе довго залишатися пасивним спостерігачем у цій грі.
Європейські лідери усвідомлюють, що без незалежної та послідовної геополітичної стратегії вони ризикують перетворитися на другорядних гравців у глобальній системі, що руйнується.
Це слід розуміти у контексті тривалих військових дій Росії проти України, які не тільки підірвали стабільність на східному кордоні, а й посилили напругу у всій Європі, створивши нові виклики для обороноздатності.
Тим часом США, зосереджені на боротьбі з викликами Китаю та внутрішніми проблемами, поступово віддаляються від європейського фронту.
Прагнення протестувати американських лідерів на політиці щодо України, а також спроби «задобрити» Трампа, відображають слабкість і нестійкість тінефекту трансатлантичних відносин.
Сам Трамп, який відкрито критикує європейських союзників, також знову погрожує поглибити конфлікти з Китаєм та Росією, розставляючи ставки не в користь стабільності міжнародної безпеки.
Водночас, європейські країни спостерігають за цим з тривогою, і більшість з них усвідомлює, що їхня безпека та стратегічна незалежність нині залежить від здатності об’єднати зусилля для самостійного стримування зовнішніх агресорів.
Зростання військових витрат, укладання нових оборонних угод і активізація співпраці між країнами ЄС — це лише перші кроки у боротьбі за незалежність і цілісність континенту.
Однак, залишаючись у пастці старих геополітичних ілюзій і сірої зони співіснування між США і Росією, Європа ризикує залишитися у зоні потенційної нестабільності та конфліктів, де розв’язання задач безпеки стає все складнішим і ризикованішим.
Можливо, що саме така стратегія, з вигляду дипломатичного компромісу, насправді є проявом слабкості та страху.
Об’єднана європейська безпека зараз перебуває у стані тимчасового затишу, але цю «застиглість» у довгостроковій перспективі може перетворитись у ще глибшу кризу, яка виведе старі політичні конфлікти на нові рівні.
Важливо пам’ятати, що оскільки США зосереджені на викликах Азії, Європі скоро доведеться самостійно шукати відповіді на свої найскладніші питання — від оборони до економічної конкурентоспроможності.
І саме ця незалежність стане ключовим чинником у формуванні майбутнього континенту, якого наразі стримує лише її власна внутрішня вразливість і політична розгубленість.