Жорстокість режиму Лукашенка: політв’язні відкривають очі світові на жахливі знущання у білоруських застінках
Більше ніж просто довгі роки у вязницях білоруської репресивної системи – це справжня історія жахливих знущань та психологічного терору, що залишають глибокі шрами на долях політв’язнів.
Останні свідчення тих, хто вийшов на свободу після тривалих років ув’язнення, проливають світло на жорстокі реалії режиму Олександра Лукашенка.
За інформацією, озвученою на нещодавній пресконференції у Вільнюсі, колишні ув’язнені описують умови утримання як середньовічні катівні, де фізичне і психологічне насильство, психологічний пресинг та тортури стали звичайною практикою.
Анархіст Микола Дзядко розповів, що ув’язнення у гродненській тюрмі були пекельними, а ночі — особливо важкими.
Він згадав, як у одиночній камері вжитку лунали крики дорослих чоловіків, які без слів і звуків звали своїх матерів і просили про допомогу.
За словами Дзядка, у камерах їх доводили до межі божевілля, залишаючи враження, що режим прагне зламати їх волю і знищити психічне здоров’я за допомогою систематичних знущань та ізоляції.
Інший колишній політичний в’язень, Геннадій Фединич, зазначив, що його навіть не поїли перед транспортуванням із слідчого ізолятора КДБ — дали лише чай і ложку каші, що викликало у нього ще більше непорозумінь і болісних відчуттів.
Вирішальним у цьому контексті стала заява Світлани Тихановської, яка наголосила, що всі звільнені з в’язниць білоруських політв’язнів повинні отримати належне право залишитись або виїхати з країни відповідно до своїх бажань.
Вона окремо підкреслила, що те, що сталося з кількома особами, — це не було справжнім звільненням, а скоріше примусовою депортацією, яка є грубим порушенням прав людини.
Тихановська також закликала світову спільноту та міжнародні інститути посилити тиск на білоруський режим, щоб звільнити всіх політв’язнів і забезпечити їм безпечний вихід із країни.
Вона підкреслила, що її офіс ще більше активізує зусилля для допомоги в цій справі, а за один день було зібрано понад 85 тисяч євро для підтримки тих, хто лишився за ґратами.
Працівники міжнародних ЗМІ та представники США — зокрема президент і директор Радіо Свобода Стівен Капус — підтвердили, що участь США у дипломатичних зусиллях щодо звільнення політв’язнів почалася ще з перших днів президентства Дональда Трампа і продовжується досі.
Останні новини повідомляють, що 11 вересня з білоруських в’язниць звільнили 38 громадян, серед яких — журналіст «Радіо Свобода» Ігор Лосік, що провів у неволі понад п’ять років.
Водночас минулого місяця у Мінську був конфлікт із цілою групою політичних активістів, що відмовилися залишити країну та розірвали свої паспорти, демонструючи свою незламність.
Тим часом у Вашингтоні Дональд Трамп висловив надію на швидке звільнення політичних в’язнів, що залишилися за ґратами, натомість педалюючи питання щодо масштабів репресій та правового свавілля режиму Лукашенка.