Європейський суд скасовує дозвіл на будівництво російської АЕС в Угорщині через правові питання
Європейський Суд Справедливості, один з ключових інституцій у системі Європейського Союзу, нещодавно прийняв важливе рішення щодо будівництва нової атомної електростанції в Угорщині.
Він скасував раніше схвалений Єврокомісією дозвіл, який дозволяв реалізацію проекту російською компанією «Росатом».
Це рішення стало наслідком формальних і правових суперечностей, що виникли під час погодження контракту між урядом Віктора Орбана та російськими підрядниками без проведення публічних тендерних процедур.
За словами суддів з Люксембургу, європейські правила закупівель повинні були бути чітко дотримані при укладанні такого значного контракту.
Вони підкреслили, що Європейська комісія повинна була більш ретельно перевірити відповідність угоди правилам державних закупівель, замість швидкого схвалення.
Угорський уряд планує знову звернутися до судових інстанцій для визначення подальших кроків, оскільки офіційні особи наголошують, що існуючі юридичні підстави для продовження інвестицій у проект «Пакш» залишаються чинними.
Проект передбачає створення двох нових реакторів потужністю по 1 гігават кожен у старій ядерній установці на основі російських технологій, зокрема з залученням компаній із Росії, Франції та Німеччини.
Водночас, критики висловлюють стурбованість щодо довготривалих наслідків та можливого недотримання Європейських стандартів у процесі будівництва та експлуатації атомної електростанції.
Міністр у справах ЄС Угорщини Янош Бока запевняє, що юридичних підстав зупиняти інвестиції наразі немає та наголошує на необхідності подальшого розвитку проекту, враховуючи енергетичну безпеку країни.
У свою чергу, Європейська комісія заявила, що уважно вивчить рішення суду і визначить подальші кроки в межах спільної політики.
Угорщина також підтверджує свою позицію про те, що співпраця з російською стороною є важливою для її енергетичної незалежності, зокрема під час санкційних обмежень.
Водночас, коментаторські кола наголошують на необхідності балансувати між політичними інтересами та правовими зобов’язаннями у рамках європейського правового простору.