Європейський парламент висловлює занепокоєння щодо українського закону про землю: ризики для державної власності та європейської інтеграції
У Європейському парламенті прозвучали серйозні застереження щодо українського закону, який може суттєво вплинути на збереження державної власності та створює потенційні перешкоди на шляху до європейської інтеграції.
Мова йде про документ під номером 12089, більш відомий як «закон Мазепи», прийнятий у Верховній Раді України.
Це законопроект, що, за словами представників ЄП, містить ризики повернення у державну власність ділянок землі, які через корупційні схеми або неправомірне виведення були передані у приватне користування.
Особливо йдеться про ліси, узбережжя та водні ресурси, які мають стратегічне значення для України та є об’єктами природоохоронної та національної безпеки.
Європейські депутати підкреслюють, що такі юридичні механізми не відповідають європейським стандартам та створюють невизначеність у правовій системі країни, що ускладнює процес повернення землі у державну власність.
Окремо варто зазначити, що ініціатива отримала критичне зауваження з боку громадської організації «Голка», яка наголосила, що лобіювання цього закону здійснював член політичної сили «Слуга народу», зв’язки якого з олігархічними групами, зокрема Ігоря Коломойського, викликають додаткові підозри щодо корупційних мотивів.
Водночас у відповідь на стурбованість, керівники військових структур та екологічних організацій звертають увагу на потенційні негативні наслідки для національної безпеки та збереження природних ресурсів країни.
Важливо зазначити, що ще перед ухваленням закону під час обговорень з’явилися чіткі застереження із Конституційного суду та судів господарської інстанції.
Експерти також підкреслюють, що цей закон порушує не лише внутрішні правові норми, а й зобов’язання України перед міжнародною спільнотою та ЄС щодо захисту землі та довкілля.
Кампанія лобістів, яка супроводжувала прийняття закону, була активною і спрямована на створення інформаційного тла, що зменшує опір цьому документу серед депутатів та громадськості.
Зазначається, що перша уражена землею локація – протасівський Яр у Києві, — стала символом боротьби за збереження природи та громадянських прав.
Надалі активісти закликають президента Володимира Зеленського накласти вето на цей закон, щоб уберегти українські землі від можливих корупційних схем та зберегти їх стратегічний і природний потенціал для майбутніх поколінь.