Масові протести у Франції: масштабний громадянський спротив урядовим реформам і політичній нестабільності
У серпні 2025 року Франція стала ареною наймасштабніших у сучасній історії країни протестних акцій, які охопили десятки міст і регіонів.
Десятки тисяч французів вийшли на вулиці під гаслом Bloquons tout («Заблокуємо все»), висловлюючи своє обурення щодо різних аспектів урядової політики та економічних реформ.
Акції супроводжувалися блокуваннями доріг, транспортних вузлів, демонстраціями та протистояннями із правоохоронцями, що призвело до серйозних збоїв у життєдіяльності vitalних інфраструктурних об’єктів.
Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ Франції, у цих протести взяли участь не менше ніж 175 тисяч демонстрантів, понад 550 окремих заходів були зафіксовані по всій країні.
Правоохоронці затримали близько 473 осіб, у тому числі 203 — у Парижі.
Основні причини протестів — глибока незадоволеність населення планами уряду щодо економії державних ресурсів, скорочення пенсійних виплат, зниження державних витрат та зростання боргового тягаря країни.
Особливий резонанс викликало призначення Себастьяна Лекорню на посаду прем’єр-міністра Франції, що стало третім за рахунком за менш ніж два роки.
Це викликало критику з боку опозиційних сил та лівих, і правих політичних еліт, адже його попередники були звільнені або змінені через непопулярні реформи та внутрішньополітичні кризи.
Призначення Лекорню, який вже має за спиною історію запеклих дебатів та опору реформ, додало напруги у країну.
Водночас на вулицях міст відбувалися не тільки демонстрації, але й акт насильства.
Протестувальники підпалювали сміттєві баки, перекривали автошляхи та цілі транспортні маршрути, а у деяких місцях — здійснювали напади на транспортні засоби та інфраструктурні об’єкти.
Так, у місті Ренн було підпалено автобус, а неподалік Тулузи пошкоджено електричні кабелі.
У Парижі кілька станцій метро й електричок тимчасово припинили свою роботу, а на вулицях зібралося тисячі людей, частина з яких почала зіткнення з поліцією біля Північного вокзалу, застосовуючи сльозогінний газ.
Під час протестів у центрі Парижа на площі дю Шатель виникла пожежа у ресторані, яка поширилася на фасад будівлі.
Поліція швидко локалізувала вогонь,але це додало напруженості у вже напружену ситуацію.
Офіційні джерела повідомили, що пожежа почалася всередині закладу, тоді як протестувальники звинувачують у цьому поліцію, припускаючи, що сльозогінні гранати могли спричинити займання.
Влада відкрила кримінальне розслідування, щоб з’ясувати обставини інциденту.
Політичний фон цих подій дуже напружений: широко обговорюється питання щодо майбутнього прем’єра Лекорню, якого ліві політики і опозиція назвали «незрілим та нездатним керувати».
У парламенті лунають заклики до вірогідної відставки уряду, натомість сам Лекорню наголосив на необхідності конструктивної співпраці з опозицією і профспілками, закликавши до «виваженості та відповідальності у вирішенні кризових питань».
Водночас політична ситуація в країні залишається нестабільною: економічний дефіцит Франції у 2024 році склав майже 6% ВВП, що посилило напругу між різними політичними фракціями.
Внутрішні вимоги і протести з боку громадян активізувалися, головно у зв’язку зі спробами уряду скорочувати державні витрати та вводити нові податкові обмеження для високопосадовців і високодохідних груп населення.
Рухи, що ініціювали «Заблокуємо все», вимагають покращення фінансування системи соціального захисту, зменшення орендних плат і запровадження додаткових заходів для захисту прав працівників.
Вони закликають також до відставки президента Макрона і проведення нових парламентських та президентських виборів.
Люди, зібрані біля Північного вокзалу, пояснювали BBC свою присутність так: «Ми тут, щоб продемонструвати нашу солідарність із тими, хто постраждав від економічних труднощів і без того важких умов життя».
Загалом, громадська думка щодо президента Емманюеля Макрона все більше впадає у негатив, згідно з опитуваннями, більшість французів налаштовані за дострокові вибори і зміну керівництва.
Це ускладнює подальшу реалізацію політики урядом Лекорню і ставить під сумнів здатність Франції подолати нинішню кризу.
Експерти вважають, що нестабільність підриває внутрішню та зовнішню дипломатичну практику країни, зокрема й у питаннях підтримки України та співпраці з міжнародними партнерами.