Зеленський відкидає пропозицію Путіна про візит до Москви: «Я не можу поїхати до столиці держави-агресора»
Президент України Володимир Зеленський чітко і однозначно висловив свою позицію щодо можливого візиту до Москви на запрошення Владіміра Путіна.
В інтерв’ю телеканалу ABC News він підтвердив, що не має наміру приїжджати до російської столиці через щоденні ракетні обстріли та атаки на українські міста.
За словами Зеленського, він відкритий до переговорів у будь-якому форматі, окрім візиту до Москви.
«Він може приїхати до Києва, — сказав президент, — але я не можу поїхати до Москви, коли моя країна під постійним вогнем, коли російські війська знищують українські міста та цивільне населення.
Вважаю, що Путін розуміє цю просту істину.
Я не можу сидіти за одним столом із тими, хто щодня руйнує нашу країну».
Це рішення підтвердив і курс на дипломатію, вказуючи, що будь-який інший формат переговорів поки що є можливим, але пропозиція Путіна, на думку Зеленського, є спробою відтермінувати пошук реального миру.
Окрім того, український президент наголосив, що Путін займається «політичними іграми» із США та міжнародною спільнотою, тоді як необхідно шукати конкретні та реальні шляхи до врегулювання конфлікту.
Водночас, голова Кремля заявив, що «ніколи не був проти зустрічі з Зеленським» і закликав українського лідера приїхати до Москви для переговорів.
Відповіді Зеленського були різкими: у умовах триваючої агресії така пропозиція є цілком неприйнятною.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що до переговорів готові і низка інших країн, включно з Австрією, Ватиканом, Швейцарією, Туреччиною та країнами Перської затоки, які мають намір виступити посередниками.
Зеленський додав, що сам факт обсуждення можливості зустрічі високих офіційних осіб із Кремлем уже є сигналом.
На його думку, Москва намагається створити ілюзію діалогу, але реальні кроки до миру залишаються під питанням.
Це рішення підкреслює твердість української позиції та готовність до дипломатичного врегулювання ще за умов активної війни, але з чітким акцентом на непорушність української позиції щодо невід’ємної частини її суверенітету та територіальної цілісності.