Нафтовий колапс у Росії: Україна наносять удари по ключовій нафтовій інфраструктурі
Вже понад два роки Україна веде цілеспрямовану боротьбу з російськими нафтопереробними підприємствами, і з кожним місяцем ця кампанія набирає обертів.
Останнім часом українські військові активізували свої атаки, цілеспрямовано уражаючи об’єкти критичної нафтової інфраструктури Росії — нафтозаводи, сховища та системи зберігання.
Лише за останній місяць українські дрони атакували низку важливих об’єктів у Краснодарському та Сизранському регіонах, що викликало значний резонанс.
За словами командувача Дронових сил України Роберта Бровді, ці цілі мають стратегічне значення, оскільки вони забезпечують паливом російські військові підрозділи, і з їхніми руйнуваннями українська сторона значною мірою послаблює логістику ворога.
За оцінками українських військових, у 2025 році близько 40% цілей для дальніх ударів дістануться саме російським нафтоцисткам.
В наших руках — не лише знищення виробничих потужностей, а й факт тимчасового виведення з ладу близько 20% нафтової інфраструктури Росії, що призвело до скорочення щоденного обсягу виробництва бензину та дизпалива понад мільйоном барелів.
Основною ударною точкою стали установки крекінгу — критично важливе обладнання, що переробляє нафту у паливо, яке важко швидко відновити через санкції та логістичні обмеження.
Наслідки такої війни відчутні вже нині — автошляхи заповнені чергами за бензином, а ціни на паливо у країні почали стрімко зростати, досягнувши рекордних позначок.
Російський уряд зупинив експорт бензину, що поглиблює дефіцит і створює додаткові труднощі для внутрішнього ринку.
Втрата доходів у фінансовій системі країни вже відчутна: за перші сім місяців 2025 року дефіцит склав понад 61 мільярд доларів.
На деяких регіонах введені жорсткі норми на споживання палива.
Водночас експерти звертають увагу на те, що Україна активізувала виробництво дронів-камікадзе, здатних атакувати цілі у групах, що ускладнює протистояння з боку російської ППО.
Це новий рівень боротьби, адже збільшена кількість безпілотників дозволяє наносити масовані удари.
Враховуючи високий попит на паливо під час літнього сезону та жнив, ці атаки можуть істотно вплинути на внутрішній ринок Росії та її економіку.
Водночас, аналітики попереджають, що, попри складну ситуацію, Москва ще справляється з наслідками цих ударів, і без масштабних заходів кризу не назвеш критичною.
Стратег Лоуренс Фрідман вказує, що якщо кампанія з атак по нафтопереробних заводах триватиме у нинішньому темпі, це може суттєво ускладнити становище російської економіки та військового потенціалу, посилюючи тиск на Володимира Путіна.
На тлі цього російські підприємці та політики звернулися до президента з проханням запровадити механізми компенсації збитків.
Згідно з заявами Республіканського союзу промисловців і підприємців, вони прагнуть отримати 50% відшкодування витрат на засоби захисту та відновлення робочих потужностей, а також зробити акцент на необхідності додаткових пільг у випадках вимушеного простою підприємств унаслідок атак українських дронів.