Розкол у Європі щодо майбутнього оборонного потенціалу України: чи вистачить зусиль для створення багатонаціональної військової коаліції у Парижі
Після довгої та напруженої дискусії європейські лідери залишаються розділеними у питаннях щодо підготовки й формування спільних військових сил для підтримки України у її боротьбі з агресією.
Перед самітом, що має відбутися сьогодні у Парижі під головуванням президента Франції Еммануеля Макрона, країни-союзники обмірковують свої зобов’язання, готуючись до важливих переговорів з президентом США Дональдом Трампом.
За даними аналітиків, ключовим аспектом підсилення безпеки України є створення багатонаціональних сил під керівництвом «коаліції охочих», до якої входять Франція та Велика Британія, за підтримки США.
Однак ще не узгоджено, які саме військові ресурси й контингенти кожна країна готова передати на українську територію.
Учасники симптоматично поділилися на три групи: перша — країни, що готові до негайного розгортання військ, зокрема Великобританія; друга — країни, які вже відмовилися, наприклад Італія; та третя — ті, що ще не визначилися, як Німеччина.
Представники європейських дипломатичних структур підтвердили, що технічна підготовка вже завершена, і є достатні ресурси для заяви США про єдність і готовність Європи взяти на себе відповідальність.
Водночас, на тлі цих обговорень, зростає очікування щодо змін у позиціях США, адже адміністрація Трампа, ймовірно, надасть розвіддані та системи протиповітряної оборони, але сподівається, що саме європейські країни візьмуть на себе більшу частину ініціативи.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі зазначив, що Лондон активно переглядає рівень підготовки своїх військ і пришвидшує виділення коштів, аби бути готовим до можливої участі у військових операціях в Україні.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що союзники мають вже найближчим часом сформулювати конкретні пропозиції щодо гарантій безпеки для України, а також активізувати співпрацю з США для визначення їхніх внесків.
З іншого боку, у Німеччині вже висловлюють скептицизм щодо заяв урядових структур про майбутню військову присутність в Україні, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на шпальтах FT говорила про «досить точні плани» у цьому напрямі.
Президент України Володимир Зеленський, який особисто братиме участь у переговорах у Парижі, підкреслив, що разом із президентом Макроном він працює над технічним врегулюванням гарантій безпеки, окрім обговорення майбутніх домовленостей, — акцентуючи увагу й на актуальних потребах української армії, санкціях щодо Росії та можливості використання заморожених російських активів.
Зеленський також повідомив про зустріч із лідерами балтійських країн у Копенгагені, де обговорювали внесок кожної держави у питання колективної безпеки, наголошуючи на необхідності конкретизації зусиль у сфері військової підтримки та фінансування.
За словами Макрона, реалізація гарантій безпеки для України залежить від політичної волі Росії та її готовності до миру — все цим питанням є у фокусі майбутніх переговорів.
Після зустрічі у Вашингтоні з Трампом, українська влада отримала обіцянки «гарних гарантій безпеки», однак їхній фактичний зміст ще залишається невиясненим, що породжує багато запитань про здатність цих зобов’язань адаптуватися до швидкоплинної ситуації на фронті та стримувати агресію Москви, підкреслює міжнародний експерт Володимир Кім у своїй аналітичній статті.