Нелегке шляхове поєднання реформ: чому парламент провалив законопроект щодо нагляду за ОМС
Верховна Рада України не дала схвалення одному з ключових законопроєктів, що мав на меті посилити контроль та запобігти зловживанням у роботі місцевих органів самоврядування.
Законопроєкт №13150, який передбачав внесення змін до низки законодавчих актів задля забезпечення законності в діяльності місцевих чиновників і органів, отримав підтримку лише 206 депутатів із 226 необхідних для ухвалення.
Це стала черговою ілюстрацією внутрішніх протиріч у владних колах та невдасею у реалізації реформи децентралізації, яка вже давно потребує системних змін.
Голова профільного комітету Ярослав Железняк підкреслив, що через цю невдачу вже з 31 березня цю ініціативу закрили — законопроєкт не прийнятий і автоматично вважається відхиленим.Цей провал став ще одним свідченням усвідомлення того, що такий важливий крок, як посилення контролю за місцевими владами, стикається з вагомими внутрішніми протиріччями, політичними спекуляціями і лобістськими інтересами.
Зокрема, профільне Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури активно підтримує ідею запровадження системи контролю, яка має замінити безпосередній нагляд і стати ефективним інструментом забезпечення законності.
Водночас у парламенті досі тривають дискусії щодо формату цих законодавчих змін, зокрема навколо законопроєктів №4298 та №13150, які мають бути конкуруючими й узгодженими між собою оскільки однією з ключових ідей є створення єдиного реєстру рішень органів місцевого самоврядування.Значні труднощі мають й інституційний характер.
Так, експерти підкреслюють, що диференційований підхід і якість підготовки аналогічних законопроєктів залишаються під великим питанням.
Поки що винятково важливі для сучасної України реформи залишаються на стадії обговорення та проектування.
Серед причин — політична нестабільність, низька довіра суспільства до інституцій, внутрішні протистояння у владних структурах і генеровані лобістські інтереси.
Це ускладнює будь-які структурні зміни в системі державного управління і знижує ефективність реформ.
Але все ж таки, експерти наголошують, що необхідно якомога швидше запроваджувати державний контроль за місцевими органами влади, адже неврахування цього може лише погіршити ситуацію, загрожуючи фінансовими втратами й посиленням корупційних практик.Загалом, ситуація демонструє, що реформи, які не мають політичної підтримки і належної підготовки, часто не можуть бути доведені до кінця.
Вони піддаються тиску внутрішніх і зовнішніх чинників, що ускладнює довгострокове планування і доводить необхідність реформувань через відкритий і прозорий процес узгоджень між усіма учасниками.
В цей час, в умовах війни та суспільного розчарування, цей внутрішній конфлікт лише посилює кризовий стан системи управління, що вимагає негайних і системних рішень.