Зеленський розкриває цілі української координації з Європейським союзом у контексті переговорів щодо завершення війни
Президент Володимир Зеленський у своєму щовечірньому зверненні 7 серпня детально розповів про стратегічну співпрацю України з лідерами Європейського союзу та міжнародної спільноти у пошуках остаточного миру та безпеки.
Він підкреслив, що країна активно координує свої дії з європейськими партнерами, щоб забезпечити максимально ефективне і взаємовигідне вирішення конфлікту, що триває вже понад рік.
Зеленський повідомив, що протягом останніх днів провів низку телефонних переговорів із ключовими європейськими політиками, серед яких канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також лідери інших країн і міжнародних організацій.
Глава держави наголосив, що всі учасники процесу одностайні у тому, що головним завданням є постійна готовність до повернення миру та припинення бойових дій.
Важливий акцент він зробив і на тому, що війна Росії проти України — це одночасно війна проти всієї Європи, і її закінчення є стратегічною ціллю для всього континенту, з огляду на безпекову ситуацію.
Зеленський окреслив перспективи подальших дипломатичних кроків, зазначивши, що найближчі тижні пройдуть серія важливих переговорних зустрічей, які мають підтвердити спільну позицію Європейської спільноти та сприяти укладанню довгострокових гарантій безпеки.
Він підкреслив, що рішення щодо припинення війни та гарантій безпеки мають ухвалюватися у тісній співпраці з країнами-членами Євросоюзу, адже саме вони зацікавлені у стабільності та безпеці регіону.
Разом із цим світові ЗМІ повідомляють, що Кремль дав зрозуміти: можливість особистої зустрічі Володимира Путіна із Дональдом Трампом не виключена у найближчому майбутньому.
Однак Москва залишається скептично налаштованою щодо будь-яких переговорів із чинним президентом України Володимиром Зеленським і виступає проти залучення європейських країн до процесу врегулювання війни, наголошуючи на своїй позиції щодо пріоритетності двосторонніх домовленостей на вищому рівні.