Масштабний протест у Києві проти спроб знищити незалежність НАБУ та САП: що стоїть за акціями?
В перші два дні проведення протестних акцій у Києві, спрямованих проти посягань на незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), на вулиці зібралося понад 15 тисяч громадян.
За даними моніторингової групи «ОЗОН», яка співпрацює з Центром громадянських свобод, ці чисельні маси людей не випадкові — вони свідчать про глибоке розчарування і тривогу щодо останніх кроків парламенту та президента у сфері боротьби з корупцією.
Координаторка «ОЗОНу» Іванна Мальчевська підкреслила, що кількість учасників на перших акціях та масштаб поліційної присутності демонструють значний дисбаланс.
Так, на перший день мирних протистоянь зафіксували понад 5800 людей, тоді як поліція була представлена всього 11 особами, з них 7 — співробітники поліції діалогу.
Це дає підстави стверджувати, що поліція застосовує деескаляційний підхід, намагаючись не провокувати протестувальників і спілкуючись з ними.
Наступного дня — 23 липня — після ухвалення у Верховній Раді законопроекту №12414, кількість учасників зросла майже до 9600, а чисельність правоохоронців зменшилася до 17 співробітників, з яких 10 — поліцейські діалогу.
Така дивовижна статистика свідчить про прагнення влади діяти максимально обережно, уникати конфліктів та дарувати громадськості відчуття відкритості.
Водночас, діяльність української влади навколо законопроекту №12414 викликала широкий резонанс і стала предметом гострих політичних дискусій.
Президент Зеленський підписав цей документ, незважаючи на заперечення керівників НАБУ і САП, що намагалися переконати його не робити цього.
Це рішення стало каталізатором глибокої політичної кризи, яка супроводжувалася протестами і недовірою західних партнерів.
Тільки після тривалих переговорів та тиску громадськості було ухвалено законопроект №13533, що дозволив повернути незалежність НАБУ і САП.
Важливо зазначити, що цей поворот у політиці став можливим через активність українців на вулицях та підтримку міжнародних союзників, які погрожували позбавити Україну фінансової допомоги у разі подальших спроб згорнути антикорупційний фронт.
Чи зможуть члени парламенту зрозуміти важливість збереження боротьби з корупцією та підтримати новий законопроект? І як це вплине на майбутнє української державності — відповіді дає Ірина Ведернікова у своїй аналітичній статті «Тонкий лід української державності.
Що буде завтра?»