Спільні військові навчання Китаю та Росії у Японському морі: новий етап співпраці та геополітичні виклики
У неділю, 3 серпня, Китай та Російська Федерація розпочали масштабні спільні військово-морські маневри у Японському морі, що стали черговим свідченням їхнього зближення та бажання створити противагу американському домінуванню на світовій арені.
Ці навчання, під назвою «Спільне море-2025», вже традиційно зібрали військові кораблі із двох країн у регіоні, котрий має стратегічне значення для глобальної безпеки та стабільності.
Захід проводиться напередодні слухань і обговорень у міжнародних колах щодо ролі Заходу і локальних держав у формуванні сучасної геополітичної ситуації, адже Москва і Пекін прагнуть закріпити свою позицію як альтернативу світовому порядку, що визначається США.
За інформацією Міністерства оборони Китаю, у маневрах беруть участь 4 китайські кораблі, серед яких — ракетні есмінці «Шаосін» і «Урумчі», а також російські військові судна.
Основна мета навчань — відпрацювання комплексних військових дій, включаючи протидію підводним човнам, боротьбу з підводною та повітряною ціллю, а також армійські операції у морських та прибережних водах.
Після завершення навчань обидві країни планують продовжити військове патрулювання у регіоні Тихого океану, зміцнюючи свої позиції та демонструючи готовність до співпраці у вирішенні стратегічних завдань.
Історично такі спільні навчання відбуваються щороку з 2012 року, і в минулому році вони проводилися біля південного узбережжя Китаю.
Експерти наголошують, що цей високий рівень співпраці свідчить не лише про політичний та військовий альянс між двома країнами, але й створює нові виклики для міжнародної безпеки, оскільки такі дії можуть змінити баланс сил у регіоні й світі.
Сполучна ланка цих маневрів — політика стратегічної гнучкості та прагнення до посилення впливу у світі.
Аналізується також і внутрішньополітичний контекст: хоча Китай і Росія підтримують тісні зв’язки, їхні відносини опираються на прагнення до балансу і самодостатності, що сприяє формуванню альтернативних форм світового ладу та викликає занепокоєння в міжнародних колах щодо потенційних негативних наслідків для глобальної стабільності.