Антарктида у централі міжнародної політики: як Росія та Китай руйнують глобальні домовленості
Антарктика — це не лише унікальний природний ландшафт і місце для наукових досліджень, а й регіон, де розгортається потужний геополітичний конфлікт.
Цей континент, який у світі вважають зоною миру без державних кордонів, вже роками залучає міжнародні гравці у боротьбу за контроль над його ресурсами та стратегічною важливістю.
Хоча Орієнтовно всі країни дотримуються домовленостей щодо заборони військової активності та забудови нових станцій, з’явилися значущі ризики.
Росія та Китай системно блокують важливі природоохоронні рішення на міжнародних форумах, зокрема, не дозволяють захистити імператорського пінгвіна від знищення та обмежити видобуток корисних копалин, що може призвести до серйозних екологічних катастроф у майбутньому.
Міжнародний Договір про Антарктику, який був підписаний 1959 року, створив платформу для співпраці, але водночас заклав довготривалу невизначеність щодо статусу територій.
Наразі країни-учасники намагаються зберегти цю угоду, яка фактично заморозила територіальні претензії, проте блокування Росією та Китаєм природоохоронних ініціатив і прагнення повернути світ у «старі часи» створює реальні ризики для всесвітньої безпеки та екології регіону.
Україна довго бореться за свої інтереси на міжнародних конференціях і часто виступає за розширення співпраці та запровадження жорсткіших екологічних правил, однак із зростаючим впливом Росії та Китаю ситуація ускладнюється, а глобальний баланс сил змінюється.
Водночас українські вчені активно досліджують процеси, що відбуваються на континенті — магнітні поля, озонові дири, океанські потоки, — вносячи вагомий внесок у глобальну науку.
У майбутньому Україна має амбіції розширити свою полярну присутність, створивши додаткові дослідні станції, зокрема, в Арктиці, і активніше співпрацюючи з міжнародними партнерами для захисту природи і ресурсів Антарктики, водночас зберігаючи свою незалежність і суверенітет у цьому регіоні.
