Поліграф для кандидата на директорську посаду Бюро економічної безпеки: політичний тиск і законодавчі дебати в центрі уваги
У новітній політичній хроніці України знову постає питання щодо потенційного призначення керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Прем'єр-міністр Юлія Свириденко нещодавно озвучила свою позицію щодо необхідності проходження поліграфу для кандидата на посаду директора цієї важливої структури — Олександра Цивінського, який пройшов конкурсний відбір і був офіційно затверджений на цю посаду.
Проте це викликало хвилю критики і обурення серед експертів і громадських діячів.
Вони ставлять під сумнів законність і доцільність такої вимоги, акцентуючи увагу на тому, що офіційне законодавство України не передбачає застосування поліграфа як обов'язкової умови для призначення керівників державних структур.
Голова Антикорупційного центру «Межа» Мартіна Богуславець у свою чергу жорстко прокоментувала таку ініціативу, викликавши низку запитань: «Пані Свириденко, покажіть нам, в якій нормі закону закладено обов’язковість проходження поліграфу перед призначенням на посаду директора БЕБ?», — поставила вона риторичне питання.
Вона зауважила, що вимогами закону не передбачено юридичну силу результатів поліграфа, і що цю процедуру, імовірно, навмисно використовують для політичних маніпуляцій і консолідації впливу.
«Хто зможе провести поліграф Цивінському — Служба безпеки України? А чи щодо усіх членів уряду також проводитимуть такі дослідження?» — запитала вона.
Проте найголовніше відкрите питання залишається щодо законності таких дій; експерти наголошують, що будь-яке голосування або рішення, яке базується на порушеннях законодавства, ризикує бути скасованим з юридичної точки зору та породжує зневіру у прозорість процесів.
Натомість політична напруженість у цій ситуації підсилюється фактами щодо затягування процесу призначення керівника БЕБ.
Згідно з інформацією, що циркулює у ЗМІ та джерелах у владі, у червні конкурсна комісія обрала Цивінського кандидатурую на посаду, яка отримала схвалення експертів за своє відповідність професійним і законодавчим стандартам.
Однак уже у липні уряд вирішив відхилити це рішення, а напередодні комісія подала повторну кандидатуру, підкреслюючи її відповідність усім законодавчим вимогам.
Це викликало чергову хвилю дискусій, оскільки представники Опозиційного офісу та антикорупційних структур вказували на політичний вплив і перешкоди з боку вищого керівництва у реалізації незалежного відомства, що має боротися з корупцією та забезпечувати економічну безпеку країни.
За словами Мартіни Богуславець, на Банковій і досі виникають запитання щодо легітимності безпосереднього впливу на вибір кандидатів і призначення керівників, а також питання щодо їх незалежності та доброчесності.
Вона підсумувала, що сьогоднішні події — це радше спроби політичного маніпулювання, ніж законний процес.За цим розвитком подій слідує ще один важливий аспект — це дотримання українського законодавства і міжнародних зобов'язань, адже будь-яке порушення процедур призначень може викликати додаткові юридичні та політичні ускладнення.
Народний депутат Ярослав Железняк у своїх коментарях закликав не піддаватися політичним іграм і дотримуватися закону.
Він наголосив на тому, що призначення керівників має відбуватися виключно відповідно до встановленої процедури і на основі компетентності, а не політичних амбіцій або тиску із зовнішніх структур.
Загалом ситуація навколо Бюро економічної безпеки є яскравим прикладом сучасних політичних драми та боротьби за прозорість та професійність державних інституцій в Україні.