Призначення Кравченка на посаду генпрокурора та його наслідки для антикорупційних структур України: підґрунтя та політична гра
У травні 2023 року Україна стала свідком оперативних змін у високих владних структурах — призначення Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора.
Це рішення збіглося з активізацією політичних і правоохоронних процесів, у тому числі з тиском на незалежні антикорупційні органи, зокрема НАБУ та САП.
Від моменту призначення з’явилися численні підозри щодо спроб втручання у незалежність цих ключових антикорупційних структур, зокрема через внесення змін до відповідного законодавства, які надають генпрокурору широкі повноваження щодо контролю та впливу.
За даними журналістських розслідувань, саме керівник Офісу президента Андрій Єрмак виступає одним із ініціаторів цієї політики, спрямованої на ослаблення незалежності НАБУ і САП.
Проведені обшуки та зібрані матеріали також викликали здивування через їхню неочікувану спрямованість — зокрема, у справі міністра Олексія Чернишова, щодо якого з’явилася інформація про особисті фото з президентом і його дітьми.
Це могло слугувати додатковим інструментом для політичного тиску або контролю.
Помітно, що стратегія змінює контрольні механізми кримінального переслідування, зокрема, передача справ до органів, підконтрольних Офісу президента.
Все це відбувається на тлі численних спекуляцій про політичні мотиви та потенційні зловживання, які можуть підривати довіру до незалежних антикорупційних структур, таких як НАБУ та САП, змінюючи баланс сил у боротьбі з корупцією у країні.