Американські санкції та переговори з Китаєм: як США намагаються зупинити покупку російської нафти та втручання Пекіна у глобальні конфлікти
У липні 2023 року США підвищили рівень тиску на Китай щодо його енергетичних та економічних зв’язків із Росією.
Міністр фінансів США, Скотт Бессент, особисто звернувся до китайських урядовців, попереджаючи, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти може спричинити запровадження жорстких мит до 100% відповідно до законодавства Конгресу.
Попри це, пекінські власті запевнили, що вони будуть дотримуватися внутрішньої політики щодо енергетичних закупівель і незалежно від американських погроз зберігатимуть свої позиції.
Водночас США висловлюють занепокоєння тим, що Китай так званою політикою торговельної підтримки продовжує купувати іранську нафту й продавати Росії товари подвійного призначення на суму понад 15 мільярдів доларів.
За словами Бессента, новий закономірний розвиток — це стимул для союзників Сполучених Штатів запроваджувати свої санкції і обмеження, щоб обмежити фінансові потоки Росії, зокрема в енергетичному секторі.
Останнім часом Трамп дав зрозуміти, що не погоджується з затягуванням процесу і закликав Москву швидше досягти прогресу по мирній угоді в Україні, інакше російські нафтові компанії ризикують зіткнутися з вторинними митами у розмірі до 100%.
Це є сигналом того, що США прагнуть максимально посилити тиск на Росію та її енергетичний сектор.
Влада Китаю у відповідь підкреслює, що незалежно від тиску з Заходу, їхній вибір щодо закупівель нафти базується виключно на внутрішніх потребах і суверенітеті.
Китай залишається найбільшим імпортером російської нафти, а згодом йдуть Індія та Туреччина.
Американські посадовці попереджають, що підтримка Росії через постачання обладнання, сировини і портові логістичні послуги — суперечить заявам про нейтральність, і це шкодить міжнародним відносинам Пекіна, особливо у контексті його торговельних і дипломатичних стосунків з Європою.
Водночас, стратегічне партнерство між Росією і Китаєм зміцнюється через спільне протистояння із Заходом, що створює нову динаміку у сучасній міжнародній політиці.
Аналізи експертів свідчать, що Пекін виконує роль балансувальника, прагнучи зберегти позиції, не вступаючи відкрито у конфлікти, що робить його надзвичайно важливим гравцем на світовій арені та водночас прихильником тихої підтримки Росії в її агресії проти України.