Як європейські країни фінансуватимуть військову підтримку Україні: детальний аналіз майбутніх поставок зброї із США
У сучасному контексті глобальної безпеки та напруги, Європа робить значні кроки для забезпечення обороноздатності України, використовуючи широку мережу політичних та фінансових інструментів.
За інформацією, оприлюдненою у журналістських розслідуваннях, зокрема у матеріалах The Washington Post, країни Європейського Союзу активно шукають шляхи збільшення своєї участі у постачанні зброї для Києва, з урахуванням при цьому значних внутрішніх бюджетних обмежень та політичних нюансів.
Особливо варто відзначити зміну позицій Німеччини, яка після внесення до конституції відповідних поправок отримала можливість позикувати сотні мільярдів євро на військові цілі, зокрема для озброєння України, що дозволяє закуповувати сучасні системи протиповітряної оборони і важке озброєння.
Разом із цим Норвегія, на фондові ресурси якої припадає найбільший у світі суверенний фонд, планує надавати додаткову фінансову допомогу для оснащення української армії системами ППО типу Patriot.
Іноземні колективи — Данія, Швеція, Фінляндія, Великобританія, Нідерланди та Канада — активно долучаються до формування спільного пакету допомоги, забезпечуючи фінансову підтримку та логістичний супровід.
Однак, на шляху до реалізації цих планів виникає низка викликів: питання щодо закупівлі та заміни переданої зброї, логістичних ланцюгів та можливих преференцій для тих, хто пожертвує системи Patriot.
Фахівці вказують на те, що одні батареї можуть коштувати понад мільярд доларів, а ракети-перехоплювачі — майже 4 мільйони доларів за одиницю, що ставить перед країнами-учасниками важкі фінансові задачі.
Водночас, політичні рішення Трампа суттєво активізували дискусії щодо можливих угод, проте поки що домовленості залишаються неповними та потребують додаткових узгоджень між союзниками.
Важливою деталлю є також питання, звідки взяти ці системи ППО — чи не залишить відсутність систем безпеки для інших країн-учасниць, враховуючи технологічні та виробничі обмеження.
Не обійшлося і без дипломатичних суперечок: представники Європейського союзу наголошують, що США мають внести тягар фінансування пропорційно своїй ролі у конфлікті, тоді як інші країни прагнуть отримати більш прозорі та швидкі механізми постачання та заміни систем оборони.
Паралельно відбувається обговорення цілого спектра військових поставок — від радіолокаційних станцій і систем електронної боротьби до безпілотників та артилерійських систем, що має суттєво змінити картину бойових дій у регіоні.
Головні гравці — США, ГЕРМАНІЯ, Норвегія та інші, визначають свої пріоритети у контексті підтримки України, враховуючи політичні ризики та внутрішні зобов’язання.
Ці події є ознакою активізації військово-політичної співпраці у Брюсселі та Вашингтоні, що, без сумніву, має вплинути на подальше врегулювання конфлікту та розгортання глобальної безпекової стратегії.