Трамп веде інформаційний фронт у новій “війну” проти ЗМІ: гостра критика та цензура в епіцентрі політичних баталій
Політична сцена Сполучених Штатів знову наповнилася напругою та суперечками, коли адміністрація президента Дональда Трампа посилила боротьбу з американськими ЗМІ і представниками розважальної галузі. Цей тренд, що набув особливої гостроти після останніх інцидентів, демонструє, наскільки сильно зросла чутливість до критики в оточенні чинного лідера. В центрі уваги опинилися не лише журналісти та редакції, але й творці сатиричних шоу, які обізвали своєю цільовою аудиторією. Так, на перший план вийшов скандал навколо популярного анімаційного серіалу South Park, ведучих відомих ток-шоу Стівена Колберта та Джой Бехар — і навіть компанії Paramount, яка володіє кількома ключовими медіаактивами. Вся ця історія почалася після виходу 27-го сезону South Park, який повернувся після дворічної паузи. У новому епізоді президент США зображений у комічному та досить образливому образі — повністю голим у ліжку з Сатаною, а його обличчя накладене на анімований тіло за допомогою реального фото. Показ «геніталій Трампа» повторюється п’ять разів упродовж серії, що викликало внутрішні дискусії між сценаристами та студією. Адміністрація Дональда Трампа, з її речником Білого дому Тейлором Роджерсом, не залишилася осторонь і почала активний захист президента, назвавши серіал «незграбним і безглуздим», водночас зазначаючи, що за перші шість місяців його каденції Трамп виконав більше обіцянок, ніж будь-хто раніше в історії країни, і ніяке шоу не здатне «заглушити його досягнення». Тейлор Роджерс підкреслив, що South Park «лежить на межі», та намагається привернути до себе увагу провокаціями і провокованими скандалами, що не мають серйозної ваги. Тим часом, співзасновник і автор серіалу Трей Паркер, виступаючи на американському фестивалі Comic-Con у Сан-Дієго, висловився дуже стримано: “Нам шкода, але ми не можемо нічого зробити”. У ході обговорення він додав, що представники Paramount хотіли розмити образ пеніса, але він відмовився це робити, адже вірить, що художній вислів не має бути цензурованим, навіть якщо він образливий. Ще однією гострою темою стала фінансова і політична конфронтація навколо медіагіганта Paramount. В одному з епізодів висміювалася одна з останніх укладених угод між компанією і Трампом — платіж у 16 мільйонів доларів, спрямований на врегулювання конфлікту навколо програми ‘60 хвилин’ на CBS. Трамп у цьому випадку звинуватив журналістів у спробі сфальсифікувати його інтерв’ю, щоб підтвердити або спростувати його позицію. Найцікавіше, що цю критику підтримав відомий комік і телеведучий Стівен Колберт, який відразу ж заявив про свої наміри закривати власне шоу, а згодом повідомив, що воно й справді буде завершено вже навесні наступного року. За цим пішли і політичні ігри: компанія Paramount підтвердила, що ‘The Late Show’ з Колбертом закінчиться згідно плану з причин, пов’язаних з фінансуванням і внутрішніми рішеннями. Офіційні джерела повідомили, що рішення ухвалене виключно через економічні мотиви, і ніяк не пов’язане з політичним тиском. Проте в медіасередовищі ширитись чутки, що під цим стоїть бажання уникнути конфлікту з Трампом, тим більше що компанія готує масштабну угоду на купівлю Skydance Media на суму понад 8 мільярдів доларів, контролювану, знову ж, адміністрацією Трампа. Іншим об’єктом нападів став ведучий популярного телеканалу Fox News – Джой Бехар. Під час ефіру вона висловила несподівану і гостру критику на адресу Барака Обами, назвавши його «зразком ідеального політичного і особистого образу, який Трамп ніколи не зможе стягнути». У відповідь речник Білого дому писав у Fox News Digital, що Бехар — «невдаха з синдромом Трампа», і що її рейтинги мають гіршати з кожним роком, а її конфлікти лише погіршують ситуацію. Після цих подій Трамп не приховує задоволення та, навіть, в захваті, від звільнення Колберта і знецінення критики через соцмережі. На даний момент зростає кількість випадків, коли адміністрація Трампа активізовує боротьбу з непідконтрольними медіа та журналістами, посилюючи цензурні або публічно агресивні заходи. Такі дії все більше схожі на політичні репресії й боротьбу за контроль над інформаційним полем, що викликає їхню гостру критику з боку незалежних аналітиків і громадських діячів. Питання, якою буде подальша стратегія та тактика Трампа щодо Свободи слова і контролю медіа, залишається відкритим, але очевидно, що конфлікти такого масштабу і з такою енергією мають суттєви вплив на американський медійний ландшафт і політичний дискурс країни.