Новий законопроєкт Зеленського: поліграф замість довіри або новий етап контролю за антикорупційними органами
В Україні набув чинності новий законопроєкт, ініційований президентом Володимиром Зеленським, який суттєво змінює підхід до контролю за працівниками антикорупційних органів, зокрема НАБУ та САП.
Згідно з цим документом, співробітники Національного антикорупційного бюро, які мають доступ до державної таємниці, будуть зобовʼязані проходити поліграф та повертатися до періодичної перевірки кожні два роки.
Важливо зазначити, що ця норма стосується виключно співробітників НАБУ і не поширюється на працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що викликає окремі запитання щодо рівня прозорості та безпеки системи.
Після ухвалення закону у деяких українських містах, зокрема й Києві, спалахнули масові протести, громадськість висловила невдоволення різкими змінами у системі антикорупційних органів, які, на думку опозиції, можуть послабити незалежність цієї сфери.
Водночас, президент Зеленський заявив, що готує новий законопроєкт, який має зміцнити систему правопорядку, забезпечити незалежність антикорупційних органів і протистояти зовнішньому впливу, зокрема Росії.
Європейські союзи та міжнародні партнери зазначили, що такі кроки викликають занепокоєння щодо демократії та верховенства права в Україні.
Водночас, критики запитують, які саме політичні цілі стоять за рядом процедур та законопроєктів, що обмежують автономію антикорупційних органів, і чи не перетворюється ця ситуація у зразок політичного тиску та авторитарних практик.
Аналіз ситуації французького експерта, польських аналітиків та українських опозиційних політиків свідчить про те, що процеси, що відбуваються навколо НАБУ і САП, можуть мати на меті контроль над незалежністю системи та зменшення впливу громадськості на боротьбу з корупцією, що викликає побоювання щодо подальшої демократизації країни.