Історія судової суперечки між Макронами й американською інфлюенсеркою через наклеп: новий прецедент у боротьбі за репутацію
Подружжя чинного президента Франції Еммануеля Макрона та його дружина Бріжит нещодавно вирішили вдатися до юридичних заходів у США, щоб захистити свою репутацію від поширення неправдивої інформації та наклепів, оприлюднених американською блогеркою та подкастеркою Кендіс Оуенс. Цей галасливий випадок став особливим у контексті сучасних медіа-атаок, оскільки вперше в історії чинний глава держави виступає з позовом у США проти американського інфлюенсера з політичними та особистими мотивами. Позов, який налічує 218 сторінок, деталізовано викладає всі образи та поширену дезінформацію, що її поширювала Оуенс, зокрема твердження про те, що Бріжит Макрон є трансгендерною особою, народженою під іменем Жан-Мішель Троньє, а також інтриги щодо родинних зв’язків подружжя й дивні теорії щодо участі Макрона у секретних урядових експериментах. Оуенс у своїх серіях підкастів, зокрема у восьмисерійній «Стати Бріжит», послідовно відстоювала цю дезінформацію, приводячи все нові й нові аргументи. Цікаво, що у позові йдеться й про надзвичайно скандальні заяви, зокрема, що подружжя Макронів є кровними родичами, а Еммануель нібито є продуктом таємних експериментів ЦРУ або іншої програми контролю свідомості. Це викликало неабиякий резонанс, адже теорії змови та неправдиві заяви поширювалися у США, отримуючи підтримку серед праворадикальних інтернет-активістів, таких як Такер Карлсон і Джо Роган. Згідно з судовою процедурою в США, публічні особи повинні довести «злий намір» — тобто, що відповідач свідомо погрожував їхній репутації, поширюючи неправду або ігноруючи очевидні факти. Макрони вимагали притягнення відповідачки до відповідальності через суд присяжних і штрафні санкції. У своїй заяві вони повідомили, що готові особисто прибути до Делаверу для участі у судовому процесі, а їхній юридичний захист представляє впливова компанія Clare Locke, відома своїми перемогами у справах про наклеп, зокрема у справі Dominion проти Fox News. За словами представника Оуенс, блогерка планує боротися навіть у разі судових позовів і не має наміру мовчати: «Ми бачимо спробу уряду та окремих осіб використовувати суд для залякування незалежних журналістів і поширення цензури. Замість відповіді на прохання щодо інтерв’ю, Бріжит Макрон вирішила застосувати юридичні засоби для залякування й погроз особистості». Також слід зазначити, що перші фальшиві чутки про Бріжит Макрон з’явилися ще у 2021 році у Франції, але пізніше отримали поширення у США через праворадикальні медіа, що призвело до чергової хвилі скандальних заяв. Це справа може стати визначальним прецедентом у сфері захисту прав публічних осіб у цифрову епоху, особливо у контексті високих стандартів доказів у США, тому її результати матимуть символічне й юридичне значення. Поки що Макронів підтримують у їхніх намірах захистити свою репутацію та боротися з дезінформацією, а справа викликає дискусії про межі свободи слова та відповідальність інтернет-активістів у сучасному світі.