Українська євроінтеграція під загрозою: м’яка зупинка або багаторічна криза?
У контексті останніх політичних подій і рішень українського керівництва ситуація навколо входження країни до Європейського Союзу набирає все більшої напруженості й невизначеності. Верховна Рада України ухвалила скандальний закон, що передбачає ліквідацію незалежних антикорупційних органів — НАБУ та САП, – що стало серйозним ударом по прагненням Києва інтегруватися до європейської спільноти. Це рішення викликало неоднозначну реакцію у Брюсселі, де ще нещодавно готувалися до старту переговорів щодо членства України, але тепер можливе відкладання або скасування цих планів через кризу довіри та адміністративний хаос. Європейські дипломати та аналітики висловлюють занепокоєння: до яких наслідків це призведе для української демократії та стратегічних цілей країни? Як повідомляють джерела у Брюсселі та українські експерти, спроби обійти вето Угорщини та запроваджені юридичні плани щодо відкриття переговорних кластерів наразі опиняються під загрозою зриву. Зокрема, є інформація про те, що високопосадовці у Євросоюзі наполягали на відкритті переговорних вікон за допомогою неформальних процедур, без формальної процедури голосування в Раді ЄС. Однак внутрішньополітична динаміка, включно з недавніми блокуваннями призначень та обшуками, перекреслює цю можливість, створюючи додаткові перешкоди для українського вступу. Замість того, щоб рухатися вперед, Україна тепер опинилася під тиском внутрішніх та зовнішніх обставин, які можуть не лише затримати її євроінтеграційні прагнення, а й загалом послабити довіру до українського уряду на міжнародній арені. Відповідальні політики та європейські чиновники уже відзначають, що через події цього тижня Київ фактично втратив можливість розглядатися як серйозний партнер у перехідних переговорах, і нинішня ситуація може призвести до довготривалих наслідків і зменшення інвестиційної та фінансової підтримки з боку Європейського Союзу.