Студентка КНУ відкрито виступила проти депутатських викладачів, що підтримали знищення антикорупційних органів України
У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка активно зростає хвиля студентської громадської позиції щодо недавніх рішень парламенту, які загрожують незалежності ключових антикорупційних інституцій країни. Оксана Паращак, студентка першого курсу магістратури Інституту публічного управління та державної служби, зробила гучну заяву, категорично висловившись проти викладачів-депутатів, які взяли участь у голосуванні за законопроєкт №12414, що фактично руйнує незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України. Паращак публічно повідомила, що відмовляється відвідувати лекції та семінари викладачів Лесю Забуранну та Любов Шпак, одразу ж закликавши адміністрацію університету не ставити їх у розклад на наступний семестр. У своєму дописі у Facebook вона наголосила, що ці викладачки, підтримуючи законопроєкт, виступають за повернення до часів найбільшої корупції та політичної інтриги, що нині дискредитує реформу антикорупційних органів. Студентка зазначила, що такі дії є проявом зради та підриву майбутнього молоді, яка має стати захисниками чесної та прозорої влади. У своїй заяві вона також закликала колег по навчанню виступити проти пропаганди та маніпуляцій, які нав'язують студентам особи, що зазіхають на незалежність антикорупційної системи. На тлі голосування Верховної Ради, яке здобуло підтримку 263 депутатів, в країнах-мешканках України у різних містах прокотилися масові протести. Проте незважаючи на вуличний опір, президент Володимир Зеленський підписав скандальний закон, що вже набув чинності. Це дало можливість новим структурам та посадовцям безперешкодно втручатися у кримінальні розслідування й усунути незалежність важливих антикорупційних органів, зокрема НАБУ і САП. Активісти Центру протидії корупції попереджають, що такий крок фактично позбавляє українську антикорупційну систему незалежності та узурпує функції прокурора. Це, без сумніву, може негативно вплинути на оцінку прогресу України у боротьбі з корупцією, яку наприкінці жовтня проведе Європейська комісія. Аналіз ситуації свідчить, що дії владних структур відкрито спрямовані на консолідацію влади навколо однієї особи – Руслана Кравченка, керівника Офісу генпрокурора, що викликає занепокоєння щодо демократії та верховенства права у країні.