Перед самітом ЄС і Китаю: напруженість і стратегічна невизначеність у центрі міжнародної порядки денного
Цього тижня у Пекіні відбудеться очікуване та водночас напружене зібрання високопосадовців Європейського Союзу і керівництва Китаю, яке має визначити подальший курс двосторонніх відносин у контексті глобальних викликів.
Основна увага зосереджена на складних переговорах, які розпочинаються на тлі напруженості у торговельних відносинах та політичної підтримки або ж її відсутності для Росії у контексті її війни проти України.
Пекін прагне представити цей саміт як важливий етап розвитку багатополярності у світовій системі, підкреслюючи цивілізаційне і політичне партнерство із ЄС як основу співпраці між двома економіками, що підтримують глобалізацію і культурну різноманітність.
Водночас Брюссель демонструє занепокоєння щодо стрімкого торговельного профіциту Китаю і можливого постачання товарів подвійного призначення, які можуть бути використані у військових цілях РФ.
Висловлюються побоювання щодо посилення економічної залежності Європи від Китаю та можливого використання Пекіном своєї ваги для зміщення балансу на світовій арені.
Минулого місяця бельгійська сторона вже відмовилася від участі у запланованій зустрічі з китайськими представниками, натомість наразі зосереджена на пошуку дипломатичних рішень щодо торгівельних і кліматичних питань.
Очікується, що лідери Євросоюзу, включаючи головну дипломатку Каю Каллас і голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, зустрінуться з президентом Сі Цзіньпіном під час одноденного візиту до Пекіна, що включатиме як офіційний саміт, так і робочі обіди з прем'єром Лі Цяном.
Пекін позиціонує цей візит як знак важливості двосторонніх відносин і прагне підкреслити своє бажання сприяти створенню багатополярного світу через співпрацю з Європою, наголошуючи на ролі двох глобальних ринків і цивілізацій.
Однак відмова Сі Цзіньпіна від відвідування Брюсселю — запланованої двосторонньої зустрічі в ЄС — викликала застереження і сприймається як знак неповної довіри до європейських намірів.
З іншого боку, Брюссель також відмовився від проведення важливої економічної зустрічі із китайськими представниками минулого місяця, що підкреслює зростаюче напруження у торговельних відносинах.
Європейські чиновники зіткаються з поточним торговельним дисбалансом з Китаєм, що року показує рекордні суми, і з критикою у бік китайських виробників за надходженням дешевих товарів на внутрішній ринок.
Мінімум 25 розслідувань щодо торгівлі з Китаєм вже відкрито в ЄС за останній рік, а відмова Пекіна засудити повномасштабне вторгнення Росії в Україну сприяє посиленню недовіри між сторонами.
За словами дипломатів, міністр закордонних справ Ван І заявив, що Пекін не бажає програшу Росії, оскільки це відкриє можливість США більш активно почати зосереджувати увагу на Китаї і Азії.
Це викликало здивування у європейських посадовців, які раніше вважали Китай «нейтральним» у війні в Україні.
Також з’являється інформація про те, що до 80% товарів подвійного призначення для Росії проходять через Китай, що є дуже проблематичним для Європи, повідомили анонімні джерела.
За кілька днів до саміту ЄС запровадив санкції проти двох малих банків Китаю за їхню імовірну участь у торгівлі з Росією.
Китай обіцяв у відповідь вжити заходів, однак конфронтація залишається обмеженою і зосередженою передусім навколо тарифних суперечок із США, з якими країни прагнуть укласти торговельні угоди до кінця місяця.
Експортний контроль Китаю над напівпровідниковим обладнанням та обмеженнями на інші технології також викликає занепокоєння у Брюсселі.
Водночас Китай активно працює над стабілізацією своїх зовнішньоекономічних зв'язків і підтримує пошук компромісів у сферах, таких як зміна клімату і реформування світової торговельної системи, з деякими європейськими країнами.
В «жорсткій» позиції фон дер Ляєн щодо Пекіна простежується бажання балансувати між прагненням до співпраці і прагненням захистити інтереси Європейського Союзу, уникаючи відкритої конфронтації.
Водночас, експерти та аналітики попереджають, що конфлікт через торговельні та геополітичні інтереси стає дедалі напруженішим, і Пекін уже має більш широкі інструменти впливу на світову арену, ніж будь-коли раніше.
Спостерігачі наголошують, що майбутній розвиток відносин між ЄС і Китаєм – це тест на здатність західних країн знайти баланс між співробітництвом і стримуванням, а великий саміт цього тижня стане одним із ключових моментів у формуванні нової глобальної реальності.