Облудливі звинувачення НАБУ та суперечливі дані СБУ щодо торгівлі з Росією та Узбекистаном: політичний контекст і внутрішні битви українських антикорупційних органів
21 липня українські спецслужби зробили гучну заяву про викриття керівника одного з міжрегіональних управлінь Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) — Руслана Магамедрасулова.
За повідомленнями, його підозрюють у веденні бізнесу з територією Російської Федерації, зокрема з Республікою Дагестан, яка є частиною РФ.
Однак уже з перших звітів і публікацій зрозуміло, що в цій історії є багато неясних моментів.
У записах, представлених СБУ, голос, швидше за все, говорить про торгівлю з Узбекистаном, а не з Дагестаном, що викликало обурення і запитання з боку громадських активістів та експертів.
Звинувачення щодо причетності Магамедрасулова до роботи з Росією вже викликали суперечки, адже в СБУ допустили помилку, назвавши країною Узбекистан регіон, який офіційно входить до складу РФ.
Активісти Центру протидії корупції зауважили: «Дивно, як це у записах згадують конкретну державу, яка насправді не має такої програми і не є частиною Росії.
Це говорить про ймовірний фальшивий контент або перекручування фактів».
Вони також навели цитати з аудіоматеріалів, у яких йдеться про проблеми з бавовною та використання узбецької робочої сили, але без будь-яких підтверджень, що це стосується саме Дагестану.
Представники ЦПК наголошують, що такі неточності ставлять під сумнів чесність і об’єктивність слідства і можуть слугувати інструментом дискредитації антикорупційних органів.
Окрім цього, оточення Магамедрасулова заявляє, що його арешт і підозри базуються на неперевіреній інформації, а сам адвокат наполягає, що судовий процес є незаконним і подаватиме апеляцію.
Звинувачення та політичний тиск з боку владних структур відбуваються на фоні масштабних обшуків і перевірок всередині НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
22 липня Верховна Рада ухвалила законопроект №12414, що значною мірою знищує незалежність цих ключових антикорупційних інституцій, фактично перетворюючи їх на маріонетки під контролем генерального прокурора Руслана Кравченка.
Це викликало осуд з боку громадських організацій і експертів, які попереджають про ризики посилення політичного впливу та зменшення шансів України виконати міжнародні зобов’язання щодо боротьби з корупцією.
Політичне рішення однозначно вплине і на подальший шлях України до Європейського Союзу, оскільки Єврокомісія планує оцінити прогрес у жовтні цього року, і нові зміни можуть стати ключовим фактором у цьому процесі.