Новий шкідливий скандал у владі: підозра народному депутату Христенку щодо державної зради та зловживань впливом
Велика політична криза продовжує набирати оберти в Україні.
Сьогодні офіційно повідомлено про підозру народному депутату Федору Христенку, який раніше належав до колишньої парламентської партії «ОПЗЖ».
За інформацією офісу генерального прокурора, Христенко підозрюється у державній зраді за попередньою змовою групи осіб у період воєнного стану, а також у зловживанні службовим впливом з метою отримання незаконних вигод.
В рамках розслідування стало відомо, що чиновник міг бути резидентом або старшим агентом Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ), що відкриває завісу над масштабною російською агентурною мережею, яка нібито працювала на дестабілізацію української державності.
Згідно з підсумками слідства, Христенко виїхав за межі країни ще перед початком повномасштабної агресії РФ, що викликає додаткові питання щодо його особистої причетності до ворогів України.
Виявилося, що він був завербований ще за часів Віктора Януковича і активно виконував російські накази під час так званої «Революції Гідності».
За цими даними, Христенко мав тісні контакти з відомим колабораціоністом Юрієм Іванющенком, який був резидентом російських спецслужб на території окупованої «ДНР», а також з Арменом Саркісяном, нині вже покійним, що підтверджують слідчі документи.
За повідомленнями ОГП, також встановлено, що Христенко підтримував відносини з деякими керівниками Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), зокрема з начальником міжрегіонального управління у Дніпрі Русланом Магамедрасуловим та іншими.
Встановлено, що його дружина нібито перетинала кордон країни на автомобілі, що належав його близькому родині, а також, що за його сприяння та за допомогою детективів НАБУ було здійснено незаконне перетин кордону відомого бізнесмена Геннадія Боголюбова і навіть олігарха Ігоря Коломойського.
Окрім цього, слідство підозрює, що Христенко використовував свої зв'язки для дачі неправомірної допомоги іншим зловмисникам.
Попри те, що наразі він перебуває за межами України і не брав участі у пленарних засіданнях Верховної Ради під час війни, йому було повідомлено про підозру заочно.
Варто зазначити, що цей скандал стався одразу після серії обшуків, які пройшли у різних регіонах країни 21 липня, за участю кількох працівників НАБУ.
Обшуки були проведені без відповідного судового дозволу, що порушує чинне законодавство, а також у відкриту сфальсифікували імена підозрюваних у кількох кримінальних справах.
Це, без сумніву, викликає низку запитань щодо легальності цих слідчих дій та цілей загального розслідування.
Більше того, офіційні представники органів досудового розслідування і СБУ почали активно звинуватиати російські спецслужби у проникненні до найвищих ешелонів українського антикорупційного органу, що вже викликає побоювання щодо намірів дискредитувати НАБУ.
У той час, як прокурори та силовики здійснювали ці дії, Служба безпеки України у непередбаченому порядку розпочала додаткову перевірку діяльності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Однак, незрозуміло, якою мірою ці дії відповідають законодавству та які слідчі дії будуть застосовані до інших фігурантів цієї справи.
Але вже з'являються побоювання, що ця хвиля обшуків і публічних звинувачень може зруйнувати важливі розслідування, на яких тримається боротьба з корупцією в Україні.
Очевидно, що подібні звинувачення і дії силовиків мають бути прозорими і відповідати Конституції, оскільки без належного регулювання будь-які спроби дискредитації ефективної системи боротьби з корупцією можуть завдати шкоди демократії та європейському курсу країни.