Міністерство закордонних справ розпочинає повернення українських назв у міжнародну географію: Берестя, Білгород і Доброчин – у фокусі політики та національної гідності
В Україні набирає обертів ініціатива щодо відновлення використання історичних та правомірних українських назв для іноземних міст і населених пунктів. Міністерство закордонних справ під керівництвом Андрія Сибіги оголосило про намір систематично повернути українські назви у міжнародний обіг, щоб підкреслити національний суверенітет і закріпити історичну правду. В останні роки світова спільнота та українські дипломати зосереджені на коригуванні неправильних або російськомовних написань українських топонімів у документації та офіційних джерелах. Саме тому з’явилася ініціатива змінити назви таких міст, як Берестя (замість Бресту), Білгород (замість Бєлгорода), Доброчин (замість Дебрецен) та інші, щоб відповідати історичним та культурним традиціям. Міністр Сибіга наголосив, що всі ці заходи є проявом нашої незалежності й етнічної ідентичності, а сучасне українське законодавство, зокрема закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», підтримує цю ініціативу. У рамках систематизації та популяризації українських назв у зовнішньополітичних документах та міжнародних контактах МЗС має намір створити спеціальні реєстри та координувати роботу з різними інституціями. Важливо зазначити, що цей процес є добровільним і не передбачає навʼязування назви іноземним державам. Він лише покликаний закріпити за українською мовою та культурою право на власну історичну спадщину. Міністр закликав українців активніше долучатися до обговорення, залишаючи свої пропозиції стосовно назви іноземних міст, які б вони хотіли бачити в офіційному використанні. Водночас відомо, що у лютому 2024 року німецький уряд запровадить новий стандарт написання назви української столиці – тепер офіційно використовуватиметься Kyjiw замість застарілого Kiew, що є вагомим символом руху до визнання незалежності української держави на міжнародному рівні.