День Великомучениці Параскеви: традиції, заборони і символізм українського святого дня
28 листопада в Україні відзначають одне з найяскравіших церковних свят — День великомучениці Параскеви.
Це особливий день, який має глибокі історичні корені і багатий на традиції, що передавалися з покоління в покоління.
Параскеву шанують як покровительку жінок, а її образ у народній свідомості символізує щастя, захист від темних сил і благополуччя.
З давніх-давен у цей день віряни вважали, що образ святої приносить у дім радість і злагоду, а також слугує оберегом для сімей.
У народі існували особливі обряди, зокрема служіння молебнів, освітлення овочів і фруктів у церкві для отримання благословення, а також прикрашання ікон рослинами і квітами, які вважалися цілющими.
Трави, зібрані і освячені на цьому святі, застосовувалися як лікувальні засоби, наприклад, у ваннах для дітей або як засіб від хвороб.
Крім того, Параскеву вважали покровителькою торгівлі — у цей день традиційно проводили ярмарки і торги, на яких найбільш пошану мали ікони святої.
Цей день також був часом початку роботи з льоном — жінки освячували першину, перший пучок льону, у церкві та закріплювали його на іконі.
Вважається, що святу Параскеву зображували з мотузкою з вовни, яку використовували як оберіг — її пов’язували на правий зап’ясток.
Водночас існував ряд заборон, яких слід було дотримуватися: не можна було виконувати жіночі господарчі роботи — прибирати, прати, займатися рукоділлям.
Вважалося, що Параскева ходить по дому і карає тих, хто порушує заборони, тому дотримання традицій було дуже важливим.
Не дозволялися і водні процедури, особливо купання дітей у цей день, особливо якщо дитина хворіла — тоді її можна було помити у колодязній воді.
Також забороняли обробляти землю і використовувати металевий інвентар у господарстві.
Всі ці обмеження та обряди мали символічне значення, спрямоване на збереження і примноження добробуту, здоров’я та захисту від негараздів.