День святого Дмитрія: історія, традиції та обмеження українського народу
26 жовтня українці східного обряду відзначають особливе церковне свято — День пам’яті великомученика Димитрія Солунського, або Дмитрів день.
Це не лише день вшанування святої пам’яті, а й важлива дата історії релігії та народних звичаїв.
За народними повір’ями, цей день символізує завершення землеробського року, а саме святого Дмитрія вважають охоронцем землі, який замикає її на весняні місяці і надає землі силу для майбутніх робіт.
Якщо звернутися до історії, то походження цього свята сягає часів давньої легенди про святого Димитрія Солунського, який був римським офіцером та відомим за свою стійкість у християнській вірі під час переслідувань імператора Максиміана.
За легендою, під час повернення з походу до Причорномор’я він був викликаний імператором до себе і відкрито зізнався у християнській вірі.
Це обурило імператора, і святого за його віру було кинуто у в’язницю, а згодом страчено на мечах.
Його останки були зібрані та зберігані християнами з великим шануванням.
За часів правління імператора Костянтина було споруджено церкву біля його могили.
Традиції та заборони на Дмитрів день Не відомо всіх деталей, але народні звичаї зберегли низку заборон, які мають оберігати households та зберігати добробут.
Вважається, що у Дмитрів день не можна важко працювати, займатися фізичними навантаженнями, шити, в’язати, вишивати або прибирати, бо це може призвести до хвороб.
Також не рекомендується прати або митися, щоб не накликати недуги.
Вживання грошей у борг у цей день вважається поганою прикметою, яка може спричинити злидні.
Крім того, у Дмитрів день заборонено влаштовувати гучні гуляння, весілля або будь-які святкування, що можуть порушити спокій та гармонію.
Ці традиції не лише зберігають культурну спадщину, але й закликають поважати духовне значення цього святого та оберігати себе від негативних впливів.